Стати ближчими до Бога у Надвечір’я Різдва Христового

24 грудня у храмі святого Антонія з Падуї відбулася урочиста Свята Меса Вігілії Різдва Христового – Пастирка. Її відслужили настоятель храму святого Антонія з Падуї о. Владислав Лізун, о. Петро Франків, о. Станіслав Кава та о. Христофор Пельц. А також – греко-католицькі священики: о. Миколай із церкви Пресвятої Тройці та о. Володимир із храму Косми та Дем’яна. 

p1120047

У своїй проповіді настоятель храму о. Станіслав Лізун зазначив: «На початку розважання кожен з нас повинен поставити собі запитання: «За чим приходимо до Вифлеємської стаєнки? Що хочемо там побачити?». У цій стаєнці бачимо дві надзвичайні особи – Марію і Йосифа. І Те Немовлтко, Котре прийшло на цей світ зауважило чотири руки, простягнуті до Нього і гарячі серця, наповнені любов’ю. Їм не перешкоджала убогість Вифлеємської стаєнки, бо була поміж ними велика любов. Ця любов огортала те холодне і неприємне місце. Ту любов відчули і пастушки, котрі прийшли до стаєнки, щоб віддати честь Богові. Можливо, вони не все розуміли. Однак чинили це у своїй простоті з великою любов’ю. Ми також повинні чинити подібно до пастирів аби Ісус, яко Дитина міг увійти в наші серця.

У цьому році Божого Милосердя Господь прагне уділити нам чимало Своїх Ласк. Але багато залежить від нас. Чи готові ми прийняти Його любов, як це зробили Марія та Йосиф? Відкиньмо свої слабкості, відкиньмо гріх, що перешкоджають нам в отриманні Божої Любові. Адже та любов Бога, Котрий прийняв наше тіло і прийшов у світ як Дитина, щоб відкрити нам Браму неба. І так само у цьому році Божого Милосердя ця Брама неба на землі залишається відкритою. Але мусимо задати собі запитання: «Чи ми вміємо прийняти цю Любов і передати її ближнім, передовсім з наших родин?». Маємо навчитись приймати її, як це зробила Марія. І якщо ми житимемо Вифлеємською любов’ю, будемо людьми великої культури, котрі чинять справедливо там, де поставив нас Бог».

p1120052

А о. Петро Франків наголосив на важливості прийняття Навонародженого Божого Дитятка: «Збираємося у цьому місці, щоб пережити щось фантастично прекрасне. Ця урочистість Різдва Христового словами о. Яна Твардовського задає нам такі питання: «Для чого є свято Різдва Христового?.. Для чого ми споглядаємо в небо, щоб побачити зірку?.. Для чого співаємо колядки?..». І відповідаємо: «Тому, щоб навчитися любові до Господа Ісуса, щоб подавати руку іншим, щоб усміхатися до себе навзаєм, щоб пробачати собі навзаєм!».

Розпочався рік Милосердя Божого. В багатьох храмах були відкриті Двері Божого Милосердя. Також і в нашому храмі ці двері були відкриті. Факт Різдва Христового показує, що ці двері Божого Милосердя були відкриті вже тоді, коли Бог прийшов до людини, став людиною і обдарував її своєю любов’ю. У ці двері Божого Милосердя увійшла Діва Марія зі святим Йосифом, пастушки, яким цю правду об’явили ангели, царі та інші, котрі досвідчили великої Божої любові і прийняли цей великий дар…

Сьогодні кожен з нас повинен відповісти на питання: «Для чого в моєму житті є Різдво?.. Для чого прийшов Ісус?..». Чи повернемося після Літургії та прийняття Святого Причастя до своїх домівок шляхом Божого Милосердя, шляхом, який нас перемінить і вчинить кращими?

Ми отримали, мої дорогі, великий дар. Бог полюбив нас і любить нас сьогодні, бо хоче, щоб ми були щасливими. Ділімося всім тим, що Бог нам дав. Життя є занадто коротким. Сьогодні – час благодаті. Тому нехай ця Свята ніч надихає нас на кращі зміни у житті. Нехай Боже благословення як Дитяти, Когось дуже простого, Хто любить безінтересовною любов’ю обдарує кожного з нас, наші сім’ї, наших близьких, а також те, що ми робимо і чим займаємося. Щоб цілим своїм життям ми спричинялися до того, щоб бути ближчими Бога, ближчими до ближніх і ближчими до самих себе».

p1120057

Після завершення Святої Меси о. Владислав подякував усім і побажав: «Аби наш дім, що зветься Україна осягнув Христового спокою, аби усі, хто є при владі дбали про свій народ, аби та безглузда війна, нарешті, закінчилася, аби більше не гинули люди, аби не було більше сліз та плачу в наших родинах, не було нарікань, аби ті, хто розпочав цю війну, сідаючи до вігілійного столу зрозуміли, що «мій брат також потребує миру, любові,  спокою та справедливості».

Бажаю вам і покращення матеріального становища, щоб люди не виїжджали за кордон, не терпіли голоду і холоду, аби усі зрозуміли, що Бог любить вас, хоче вашого добра, щоб ви жили у Його любові. Нехай Господь благословить усіх вас на честь Божого народження!».

p1120016

 

Своєю чергою о. Петро Франків, вітаючи усіх із Різдвом Христовим побажав: «Щоб кожен з вас, ваші сім’ї і найближчі, споглядаючи цю велику тайну, виходили з цього місця переображеними, переміненими, сповненими любові, миру та злагоди. Щоб усі негаразди, хвороби і терпіння, які часто досвідчуєте і які досвідчує Україна, проходили і перемінювалися у те, що є найкращим. Нехай Бог, Який став Дитятком, став Людиною, обдарує кожного з вас Своїм щедрим благословенням. Христос Рождається!».

 

Більше фото із події дивіться у розділі “Галерея”