Вистава “Хлопчик без імені”

 

Дякуємо сестрі Тані з Згромадження Дочок Найчистішого Серця Пресвятої Діви Марії (серцянки безгабітові), яка організувала показ вистави і розповіла нампро те, що сьогоднівідбулосьна святі Благовіщення Господнього у нашій парафії.
“Сьогодні в парафії показували театралізовану виставу, тематика якої: захист життя ненароджених. Вистава називається:“Хлопчик без імені”. В ній розповідається про те, як жінка потрапляє в аварію і опиняється ніби в іншому світі, де вона зустрічає хлопчика, який її весь час називає мамою. Вона здивована. Думає, чи може він загубився, може він сирота, може він потребує мами. Але він так впевнено називає її мамою, що вона має якісь надзвичайні почуття, коли він її так називає. В ході їх діалогу виявляється, що це її син, якого вона вбила підчас аборту, і що він має спеціальну місію. В тому світі, в якому він живе, є багато таких дітей, яких вбили власні мами. Таось вони приходять під час цієї театралізованої вистави, і тут відкривається весь біль мами, яка вбиває свою власну дитину, яку вона не може побачити, і ця дитина її любить, не дивлячись на те, що мама її вбила. Це показує всю трагедію не тільки цієї жінки, показує трагедію цілого суспільства. Є багато таких матерів і вони несуть велику біль, яку не можуть забути. Ця матір досить швидко згадує, що вона зробила колись аборт. А цей хлопчик – її син.
Вистава пройшла дуже гарно. Люди з великою зацікавленістю дивились, переживали це. Багато хто приходив і дякував, що змогли ще раз задуматись над цією трагедією нашого суспільства. Можливо були між людьми, які дивились цю виставу, і ті, яких торкнулась ця трагедія.
Наша парафія традиційно має Духовне Усиновлення на 25 березня і це Усиновлення приймається вже декілька десятків років. Є журнал в парафії, де ведеться статистика з року в рік тих, хто приймає Духовне Усиновлення. Але мені здається, що ця вистава посприяла, що ще більше людей відгукнулись на це Усиновлення, або змогли відважитись на це. Бо багато хто відчував страх. Якщо спілкуєшся з людьми, то бояться:“Ну а якщо я не зможу молитись, а якщо забуду?”. Але ця вистава, я думаю, вона ще більше надихнула людей на те, що це відважний крок, але варто його зробити, щоб стати на охорону і цієї дитини. Віримо, що та дитина зачалася сьогодні і я стала її духовною матір’ю. Дуже важливимє те, що підкреслив бр. Едвард на Службі Божій:”Рятуючи життя цієї дитини, ми ще стаємо в охороні цілої родини: батька і матері”. Бо знаємо, що гріх аборту калічить ціле подружжя. Не тільки вбиває дитину, яка не народиться, але також і ціла родинанесе відповідальність за наслідки цієї трагедії. Тобто і жінка, і чоловік, і навіть діти. “