Живий Розарій

«Молитись розарієм означає звернутись до школи Марії 
і вчитись від неї, Матері і апостолки Христа,
як жити цілковито підпорядковуючись до вимог християнської віри»
св. Іван Павло ІІ 2.10.1988 р.

Розарій від латинського rosarium — вінок або сад з троянд.

Молитва – це час присвячений Богу. Щира молитва людини відданої Богу може творити чудеса. Чи не з молитви почалась зустріч Марії з ангелом Гавриїлом коли Вона почула слова: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками. ”Тепер для нас ці слова ангела стали молитвою, яка прославляє люблячу нас Матір. Промовляючи слова «Радуйся Маріє» ми ніби сплітаємо вінок Непорочній завжди Діві Марії. Щоб його сплести треба бути вправним, а допомагає сплести вінок молитва розарієм.

Традиція молитви розарієм сягає XII ст. Батьком молитви Розарію вважають св. Домініка. Легенда говорить, що сама Пресвята Діва Марія навчила його цієї молитви і наказала поширювати її по цілому світу. Протягом віків розарій мав багато прихильників, які спричинились до її розвитку і поширення. Багато святих вважали, що цю молитву не можна замінити жодною іншою.


Однією з форм молитви розарієм є Спільнота «Живого Розарію». Це організована спільнота осіб, які моляться щодня розарієм, розважають таємниці з життя Ісуса разом з Марією.

Засновницею спільноти була Паулінa Марія Жаріко (1799-1862) в Ліоні (Франція) в 1826 році. Згідно з її задумом кожна особа щоденно має молитися однією таємницею. Обов’язково тією, яка їй подана для розважання і молитви раз на місяць, під час, так званої, «зміни таємниць». Розважання однієї таємниці супроводжується молитвою одного «Отче наш», 10 «Радуйся Маріє» і одного «Слава Отцю». Тому кожний «Живий Розарій» складається з 20 осіб.
Важливим є також те, що всі члени Розарію моляться у єдиних намірах, які подає нам Церква і які теж змінюються щомісяця, тому вони щодня єднаються у молитві розарієм з усіма розарійними спільнотами у світі. Під час «зміни таємниць», яка відбувається у першу неділю місяця, всім членам дається нова, таким чином, щоб у розарії були кожного дня перелічені всі таємниці. Тобто, якщо окремі члени «Живого Розарію» моляться тільки одну таємницю, то усі його учасники отримують щоденну заслугу молитви цілим Розарієм, а відтак кожна з тих осіб стає наче живою трояндою в молитовному вінку, який сплітається для Марії.


У XIX ст. Спільнота Живого Розарію стає найбільш популярною молитовною спільнотою. У 1832 р. папа Григорій XVI апостольським листом затвердив Спільноту Живого Розарію і надав їй численні відпусти, а його опікункою установив молоду римську мученицю Філомену.

Члени Живого Розарію можуть отримати відпуст за звичних умов вісім разів на рік:

  • в день прийняття до Живого Розарію
  • Різдва Христового (25 XII)
  • Стрітення Господнього (2 II),
  • Благовіщення (25 III)
  • Воскресіння Христового
  • Успіння Пресвятої Богородиці (15 VIII)
  • у свято Цариці Святого Розарію (7 X)
  • у свято Непорочного Зачаття Марії (8 XII)


Належати до «Живого Розарію» означає бути відкритим на потреби інших, черпати сили з любові до нашої Матері і відповідати на Її любов прикладом власного життя наповненого милосердям і служіння іншим. Це значить також дякувати нашій Матері за усі Її ласки і винагороджувати Їй за усяке зло, зневаги і гріхи. Ця молитва може багато навчити нас, але крім того час присвячений молитві за потребуючих уподібнює нас до самої нашої Матері і Заступниці.

Якщо хтось хоче долучитись до наших спільнот Живого Розарію, то це можна зробити у Першу неділю місяця під час зміни таємниць на Святих Месах о 8.00 – розарій Христа Царя, 10.00 – розарій св. Антонія, 12.00 – розарій св. Жанни Беретти Молли і 15.00 -розарій св. Максиміліана Марія Кольбе.


В нашій парафії є такі спільноти «Живого Розарію»: Розарій св. Антонія, Розарій Христа Царя, Розарій св. Жанни Беретти Молли, Розарій св. Максиміліана Марія Кольбе.