Третій Щорічний Різдвяний Ярмарок

Любі брати та сестри, хочемо поділитись із вами радістю від події, яку ми, Львівська Францисканська Молодь, нещодавно пережили. У неділю, 9 грудня, відбувся довгоочікуваний Різдвяний благодійний ярмарок, до якого ми впродовж довгого часу наполегливо готувались.

У нашій маленькій, але затишній парафії св. Антонія така подія проводиться уже не вперше, це уже третій різдвяний ярмарок. Іще попереднього року було ясно, що ми започаткували нову, щорічну традицію не тільки для нашої спільноти, а й для усієї парафії, адже в підготовці до ярмарку, активну участь брали, як і інші спільноти, так і окремі парафіяни.

Попереднього року, кошти, зібрані на ярмарку, призначались на лікування для онкохворої парафіянки. Варто відзначити, що ці кошти їй свого часу насправді допомогли. Цього ж року, надіємось, що по Божій волі, але проведення ярмарку співпало з проведенням у парафії адвентових реколекцій і приїздом отця-реколекціоніста Миколи Орача, який збирав кошти та теплий одяг для потреб бідних у Кременчуці і на їдальню для них. Коли ми почули про це від нашого настоятеля, то об’єкт благодіяння було визначено автоматично.

Планування почалось за місяць до проведення цієї радісної події: створення ідеї, розподіл обов’язків й часу підготовки, узгодження планів з настоятелем, розповсюдження інформації у парафії й на просторах інтернету, створення події на фейсбуці й афіші. А за тиждень до ярмарку, ми перейшли до фази активної підготовки: виготовлення різдвяної атрибутики, підготовка залу, створення декорацій й маса інших клопотів, із якими нам активно допомагала уся парафія, підтримка матеріальна і молитовна відчувалась завжди. Останні дні підготовки були найважчими, ми нерідко розходились по домівках уже після десятої, деякі із нас повертались до домашніх справ і навчання, а дехто навіть у цей час продовжував підготовку до ярмарку, готуючи удома випічку на продаж чи декорації.

Недільний ранок, 11:00 на годиннику: усе почалось. Двері парафіяльного будиночку, у якому проводився ярмарок, відчинились й готові були приймати людей, які, заохочені настоятелем, були сповнені готовності творити добро. Уже в перші години, парафіяни приносили пакунки повні теплого одягу й, проникнуті атмосферою свята, залишались на ярмарку.

Впродовж усього свята працювало наше кафе, у якому можна було перекусити неймовірно смачною домашньою випічкою, про смакоту якої ходили цілі легенди іще з минулого ярмарку. Скуштувати чаю, кави, або какао з зефірками чи нашого, уже фірмового, безалкогольного глінтвейну. Уже другий рік годуємо фірмовими гарячими сандвічами усіх бажаючих.

Також у програмі ярмарку була, обожнювана дітлахами, безпрограшна лотерея, у якій вони, в будь-якому випадку, вигравали що-небудь корисне або цікаве, а якщо виграна річ не задовольняла малечу, то завжди можна було пожалітись і попросити бажаний подарунок у святого Миколая, котрий теж був на нашому святі й з радістю був готовий вислухати, як і найменшеньких, так і найбільшеньких.

Окрім святого Миколая й безпрограшної лотереї, діти мали можливість відвідати майстер-класи, де могли своїми руками зробити що-небудь цікаве.

Люди були раді творити добро, та ще й у такій затишній, теплій, святковій, різдвяній атмосфері. До нас приходило стільки людей, що можливості «творити добро» на усіх не вистачало. Уже після перших годин було ясно, що різдвяної атрибутики, на усіх бажаючих, не вистачить. А ближче до закінчення, її залишилось зовсім мало, так що на останні кілька годин – найбільш людний час – уже нічого не було. І в цей момент подали спонтанно цікаву ідею: аукціон. Декілька останніх різдвяних вінків, що користуються особливим попитом уже другий рік, пішли з-під молотка о. Павла й дістались найбільш щедрим й азартним з наших парафіян. Ніхто такого не очікував, але цей аукціон став неймовірно цікавим, імпровізованим елементом програми. Одразу стало ясно, що аукціон обов’язково мусить бути і на ярмарках наступних років.
Упродовж усього ярмарку у нас панувала по-особливому святкова атмосфера, адже окрім радісного святкування це була іще добра справа: благодійність. Ярмарок закінчився близько 17:00; втомлені, але радісні, ми розпочали прибирання, демонтаж декорацій і повернення святкового приміщення до його звичного стану.

Такі дійства об’єднують і згуртовують усю парафію й налагоджують стосунки між спільнотами, усі працюють заради однієї благої мети, кожен бажаючий може долучитись, й кожен може дати, що може, не важливо, чи це допомога у підготовці, чи пожертва при покупці. Тому не забувайте про потребуючих й творіть добро, виконуйте Божу волю.