01 березня 2017р – початок Великого Посту. Попільна Середа

Сьогодні переживаємо в нашій парафії перший день Великого Посту. Попільна Середа розпочинає час, який призначений для глибшого осмислення людини свого життя та стосунків з Богом і ближніми, а також розпочинає період нашого очищення і просвітлення. Суворий піст, який наказує у цей день Церква (заборонено споживати м’ясо, дозволено лише один ситний прийом їжі), має дати сигнал до того, щоб ми розпочали покуту, котра віддалить нас від гріха і наблизить до Бога.

В католицьких храмах у перший день Великого Посту, під час богослужіння, голови вірних посипаються попелом. Традиція посипання вірних попелом на знак покути виникла ще у VIII столітті, а у наступному столітті, папа Урбан ІІ, запровадив її для всієї Церкви.

Після читання Євангелія і відповідної проповіді священик освячує попіл від спалених вербових гілок Вербної Неділі, збережених з минулого року. Потім він посипає голови вірних попелом у формі хреста, промовляючи: “Покайтеся і віруйте в Євангеліє”, або слова: “Пам’ятай, чоловіче, що ти є порохом і в порох обернешся”.

Попіл є символом минущості, тимчасовості кожного створіння, але означає також очищення і майбутнє воскресіння. Цю символіку влучно передає молитва освячення попелу: “Боже, вчини, щоб ми, пізнавши, що ми є порохом і в порох обернемось, завдяки ревному виконанню сорокаденної покути, отримали відпущення гріхів і нове життя на зразок Твого Воскреслого Сина” (о. Тарсицій Сінка, Літургійні символи. 111-112).

Попільна середа є першим днем Великого посту, періоду, який готує нас добре пережити свято Воскресіння Христового. Сьогодні Ісус нам дає певні вказівки, як нам добре підготуватись.

Важливо не попасти в певний формалізм, тобто дотримання лише зовнішніх обрядів. Важливішим є внутрішній стан людини. На це звертали увагу пророки. Так, в літургії сьогодні чуємо на цю тему Господнє Слово, скероване через пророка Йоіла: “Поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу”.

В Євангелії, яке сьогодні читаємо, Ісус наказує: “Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні” (Мт. 6,16-18).

Крім посту, Ісус нагадує нам ще про дві важливі речі: молитву і милостиню. Важливо присвятити більше часу молитві. Молимось в храмі, у спільноті, під час Служби Божої, Хресної Дороги, але для Бога також важлива приватна молитва, та, що відбувається “у тайні” (пор. Мт. 6,6), у тиші й зосередженні, коли людина перебуває з Ним віч-на-віч і будує особисті відносини. Милостиня, як вияв любові до ближнього, допомагає побороти егоїзм, чинить серце вразливим на потреби інших. Якщо прислухаємося до порад Ісуса і впровадимо у щоденне життя піст, молитву й милостиню, то час Великого Посту, який розпочинається, стане часом благодаті та навернення, часом, коли відкриваємось на дію Бога в нашому житті.