„«Через Марію до Ісуса» – через Марію треба йти до Ісуса і власне ця дорога є найпрекрасніша, наймиліша і найпевніша.
Довірившись Серцю Матері, такої Матері, можна дійти до Серця Сина…”
св. Максиміліан Марія Кольбе
«СЕРЦЕ ІСУСА, В ЛОНІ МАТЕРІ ДІВИ СВЯТИМ ДУХОМ УТВОРЕНЕ….»
Багато чого ми не можемо зрозуміти або пояснити, але можемо відчути серцем. Серце нам часто підказує правильні рішення, допомагає зробити правильний вибір, дає побачити непомітне і почути невисловлене. А Серце Ісуса, серце Бога – Воно найкраще нас розуміє.
У місяці червні Церква особливо вшановує Серце Ісуса. Відбуваються богослужіння до Його Пресвятого Серця. Однією із його складових є літанія до Пресвятого Серця Ісуса.
Слова цієї літанії часто є віддзеркаленням Святого Письма і в ньому знаходимо їх підтвердження. Вже на самому початкуцієї молитви звертаємось до Пресвятого Серця Ісуса, яке утворене Святим Духом, в лоні Матері Діви (Лк. 1, 26-38). Цe звернення говорить про Його народження з Непорочної Матері:
«Серце Ісуса, в лоні Матері Діви Святим Духом утворене, помилуй нас!»
Не випадково це один з перших закликів у літанії до Серця Ісусового. Бо саме в лоні Діви Марії народжувався початок нашого спасіння. Перефразовуючи можна сказати, що Святий Дух утворив в лоні Марії Серце нашого Спасителя. Серце Ісуса було поряд із Серцем Непорочної Матері, а коли мати носить дитину під серцем, дитина відчуває усе так, як вона. Марія прийняла Слово Бога і Воно через Духа Святого зродилось у ЇЇ лоні.
Слова святого Максиміліана Марія Кольбе добре нам розяснюють таємницю Їх єдності і посередництво Марії:
„Він у Непорочній, як Друга Особа Пресвятої Трійці Син Божий в Ісусі Христі. З тією єдиною різницею, що в Ісусі Христі є дві натури: Божа і людська, а одна особа Божа. Непорочної ж і особа, і натура відрізняється від натури і особи Найсвятішого Духа. Але єдність Їх є така незбагненна і досконала, що Найсвятіший Дух діє тільки через свою Непорочну Наречену”.
Святий Дух був тим, хто оточив Марію своєю славою у момент Зачаття і Слово прийшло на світ. Свідчать про це cловa Ангела, якими він звертається до св. Йосифа:
„І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа»”. (Мт. 1,20.)
Для самої Марії це була таємниця, яку Вона не тільки носила під Серцем, але і роздумувала у Серці:
«Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці» (Лк. 2, 19). Роздумувала і несла таємницю Слова іншим (Лк. 1, 39-45).
Так само відбувається і з нашими серцями. Через Духа Святого утворюється Серце Ісуса в лоні Марії, через того самого Духа народжується Ісус в наших серцях, а посередницею народження є Непорочна Мати, Наречена Святого Духа.
СЕРЦЯ, ЯКІ КОХАЮТЬ І СПІВЧУВАЮТЬ
У Фатімських об’явленнях Ісус і Марія являються нам як ті, хто співчувають нам, але перед усім Вони співпереживають один одному. Ісус вказує на оточене тернами, які символізують нашi гріхи, Серце Матері, а Мати вболіває за наше навернення до Сина.
Серце Ісуса, Серце Боже, Найсвятіше Серце Ісуса – містична скарбниця. Йому віддають честь як символу Божої Любові до людей.
Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії – джерело любові, співчуття і прощення. Вшановують Серце Марії з Назарету, Матері Ісуса Христа, як символ материнської любові до кожної людини, а також милосердя і співчуття до людства, за порятунок якого вона невпинно молиться.
Обидва Серця народились, щоб любити людей. Вони завжди разом! При чому Марія завжди залишає першість Своєму Синові. Проце свідчить чудо у Кані Галилейській, де Марія вкaзує на Сина, і щоб ми зробили усе, що Він нам скаже (Лк. 2, 4).
КУЛЬТ НАЙСВЯТІШОГО СЕРЦЯ ІСУСА І НЕПОРОЧНОГО СЕРЦЯ МАРІЇ
Зображення Серця Ісуса і Марії сьогодні стали звичними. Їх oбрази часто можна побачити у помешканнях прикрашені рушниками. У деяких регіонах України oбрази Серця Ісуса і Марії передаються як сімейні реліквії, бо власне ними батьки благословлять наречених і передають у дар новоствореній сім’ї. В народі віддавна був у пошані культ цих двох святих і нерозлучних Сердець, а початки його сягають часів середньовіччя.
Не усім відомо, що попередником поширення культу і вшанування Найсвятішого Серця Ісуса в Церкві був св. Іоан Ед (1601-1680). Визнання культу Серця Ісуса припадає на XVII століття власне завдяки йому і черниці Маргариті Марії Алякок (1647–1690).
Зв’язок, який єднає культ Найсвятішого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії є настільки близький, що Іоан Ед вважав, що ці два Нерозлучні Серця так міцно з’єднані між собою і не можна розважати про кожне з них окремо. Він говорив про Них в однині:
«Найсвятіше Серце Ісуса і Марії», підкреслюючи єдність, яка існує між цими Серцями.
Свята Їх теж святкуємо разом. Свято Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії відзначається в суботу, на наступний день після Свята Серця Ісуса, на дев’ятий день після Свята Тіла і Крові Христових і на тринадцятий день після Дня Святої Трійці. Вперше свято Найсвятішого Серця Ісуса відзначили у 1672 р., а Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії почали відзначати від 1648 р. у деяких єпархіях Франції, у 1799 затверджено папою Пієм ІV, а остаточно внесено в церковний календар 1855 р.
СИМВОЛИ ДВОХ СЕРДЕЦЬ НА ЧУДОТВОРНОМУ МЕДАЛЬЙОНІ
Не можна не згадати символічне зображення цих Сердець, яке є на Чудотворному Медальйоні. Він ще відомий як Медальйон Непорочного Зачаття. Найпалкішим його шанувальником був святий Максиміліан Марія Кольбе – священник, монах-францисканець, який наполягав на поширенні цього медальйону, бо вбачав у ньому велику силу. Але не магічну, а силу чистоти, покори і любові, яку несе нам Непорочна Діва, даючи ласки, які просимо, заступаючись за нас перед Богом.
На лицевій стороні медальйону зображене Непорoчне Зачаття Марії, яка топче голову змія. І є напис:
О Маріє, без первородного гріха зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо. З рук Богоматері виходять промені ласк, які Вона прагне нам роздати. Але виходять вони не безпосередньо з ЇЇ рук, бо Вона є тільки посередницею ласк, які дає Господь.
На зворотній стороні медальйона: літера М, хрест, 12 зірок і Два Палаючих Серця.
Вогонь Сердець вказує на любов Ісуса і Марії, за яку немає більшої, яка «ніколи не переминає» (1 Кор 13,8).
А також таке образне звернення літанії до Серця Ісусового нагадує про палку любов Спасителя:
Серце Ісуса, палаюче Вогнище любові, помилуй нас!
Слова Святого Письма є цьому підтвердженням: «Вогонь прийшов я кинути на землю – і як я прагну, щоб він вже розгорівся!»(Лук.12.49).
Пресвяте Серце Ісуса, який помер за гріхи людства, оточене тернами, а друге – Непорочне Серце Марії, яка заступається за грішників, пробите мечем. Усі ці символи не випадкові.
Серце Ісуса оточене тернами-гріхами, які ранять Його, як терновий вінок накладений Йому з насмішкою замість корони римськими солдатами, перед Хресною Дорогою на Голгофу, де Він помер для нашого спасіння.
Серце Марії пробите мечем часто асоціюється з пророцтвом Симеона:
«…і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!» (Лк. 2, 34).
Коли ми усвідомлюємо, як ранять наші гріхи ці Два Серця, тоді Слово Бога відкриває нам Правду, «бо слово – живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця.» (Євр. 4, 12). А якщо приймаємо Пpавду усім своїм серцем, тоді несемо її у світ, бо «хвала Божа буде на устах у них і двосічний меч у руці в них» (Пс. 149, 6)
Останнє звертання літанії до Серця Ісусового може бути підсумком цих розважань:
С: Ісусе, тихий і сумирний серцем.
В.: Зроби наші серця подібними до Твого.
Щоб так сталось треба упокорити наші серця перед Богом, розважати Його Слова у своїх серцях так, як це робила Марія, і тоді в них запалає любов і воцариться мир, який буде випромінюватись на оточення.
Співставлення цих Двох терплячих і кохаючих Сердець може сказати тільки одне.
Вони люблять нас і прагнуть у відповідь нічого більше як тільки любові.
Тож оточімо ці Серця любов’ю!
Це не мусить бути щось надзвичайне.
Вінок із троянд молитви розарієм або адорація Пресвятих Дарів можуть бути проявами нашої любові до Двох Сердець:
Найсвятішого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії.