24 грудня Католицька Церква вітає Новонародженого Ісуса! З цієї нагоди у храмі святого Антонія з Падуї було відслужено урочисту Святу Месу Вігілії Різдва Христового.
Богослужіння очолили о. Едвард Кава, о. Павло Одуй, о. Сланіслав Пенкаля, а також греко-католицькі священики: о. Миколай із церкви Пресвятої Трійці та о. Володимир із храму Косми та Дем’яна, котрі не вперше зголошуються пережити цю радість народження Божого Дитятка з отцями-францисканцями.
Початку Святої Меси передувала урочиста процесія міністрантів та священиків до ясел убогої стаєнки, куди було покладено фігурку новонародженого Ісуса, що стало символом Його приходу у цей світ.
«Сьогодні народився Ісус. Він хоче торкнутись кожного з нас, хоче бути доторкнутим через нас. Тож заохочую вас до того аби зробити місце для Ісуса, щоб Він народився і у ваших серцях», – побажав настоятель парафії святого Антонія о. Павло Одуй.
Опісля прочитання уривку з Євангелія, що описує народження Ісуса, настоятель монастиря о. Єдвард Кава заохотив усіх прийняти Новонародженого Бога до свого життя, бо лише у Ньому є джерело миру, якого зараз надзвичайно потребує цілий світ: «Може не раз ми почуваємо себе в своєму житті як в стайні, може не раз ми не бачимо виходу з цієї стайні, може, навіть, ціла наша країна вже виглядає як одна велика стайня. Але, власне, в цій стайні Бог прагне народитися, якщо ми це дозволимо. Бог дає нам можливість навернення: у цьому народженні, у цій події, у цій Святій ночі. Дуже важливо, щоб ми прийняли ці слова до свого життя».
Говорячи про силу Божої любові, о. Едвард звернувся до подій, що відбувались під час Першої світової війни, коли противники на протилежних позиціях, у Святий Вечір об’єдналися в прославі Новонародженого Ісуса і разом співали на Його честь колядки. «Зранку, коли офіцери, відповідальні за цей фронт, взнали про нічну подію, то зрозуміли, що ці солдати вже не стрілятимуть один в одного. Це колядування змінило їхні серця. Вони буди змушені змінити місце їхньої дислокації, бо в цьому місці вже точно не було б жодних бойових дій. Ми також будемо колядувати протягом найближчих днів і тижнів. Нехай ці коляди змінюють нас, щоб ці всі фронти, не лише там, на Сході, а й в наших сім’ях, ставали місцями прослави Бога і подяки Йому», – сказав о. Едвард.
Своєю чергою о. Павло Одуй побажав кожному бути відкритими на зустріч з Господом. «Бог зустрічає нас там, де ми є! Хтось може пізнати Бога в розмові з приятелем, батьки – дивлячись на усмішку своєї дитини, активні люди – через допомогу убогим та потребуючим. Військового, як вже сьогодні чули Бог може зустріти на війні, брата-францисканця – в монастирі, вас, зібраних у цей час тут – у храмі святого Антонія…», – сказав о. Павло Одуй та розповів про власний досвід пережиття зустрічі з Богом.
«Бог прийшов у світ не як хтось могутній і владний, а як безпорадне немовля, котре плаче і потребує повсякчасної допомоги тих, хто його може нагодувати, спеленати і ним заопікуватися», – наголосив о. Павло. Тож кожен з нас, за прикладом Йосифа та Марії, покликаний прийняти Ісуса до своїх сімей та сердець.
Під час Меси присутні натхненно просили Господа про мир у цілому світі та в Україні, злагоду і любов у сім’ях, за хворих і самотніх, за померлих та усіх присутніх у храмі. Охочі мали можливість приступити до Таїнства сповіді та з чистим серцем прийняти Новонародженого Ісуса.
Цього вечора ще довго не стихали колядки, а парафіяни, подібно до пастушків, вервечкою тягнулись до убогої стаєнки, щоб вклонитись Спасителеві світу.