«Я – хліб живий,
що з неба зійшов.
Коли хтось цей хліб їстиме,
житиме повіки.
І хліб, що його я дам,
це – тіло моє
за життя світу» (Йо. 6,51)

Ісус Христос прийняв людське тіло і Своєю Жертвою на Хресті відкупив людство від смерті, справедливої кари за гріхи. Цією жертвою став Він сам, Його Тіло і Кров, у яких Син Божий залишився з нами на завжди у кожній Євхаристії.

Справжню тілесну присутність Ісуса у Євхаристії підтверджують Євхаристійні чуда

Євхаристійне чудо – це надприродне явище, пов’язане з Євхаристією і є особливим релігійним чудом у християнстві. Людьми віруючими  розглядається як беззаперечний доказ існування Бога та істинності перевтілення Ісуса Христа у таїнстві Святого Причастя (Євхаристії).
Євхаристійне чудо – це переміна Євхаристійного Хліба і Вина у видиме Тіло і Кров, яке визнають як надприродне явище і католики, і православні.

Впродовж історії Церкви відбулось понад 130 Євхаристійних Чудес, які було визнано, як правдиві. Відбуваються вони також і у наш час, наприклад: Сокулка (2008 р.), Легніца (2013 р.). Найдавніші з них відбулись у Ланчано, Алатрі, Больсенi…

ЧУДО ЄВХАРИСТІЇ У БОЛЬСЕНІ (1263)

Найвидатніше Євхаристійне чудо Католицької Церкви відбулось у Больсені, покровителькою якої є св. мучениця Христина, навернута до християнства язичниця. Без сумніву це місце вибрав Бог, щоб об’явити світу Таємницю Своєї Євхаристійної Присутності.

Священик Петро з Праги, який був прикладом побожності, вирушив до святих поховань апостолів Петра і Павла. Однак через єресь, яка тоді поширювалась і піддавала сумніву присутність Ісуса у Пресвятих Дарах, він також сумнівався щодо правдивості Божої Таємниці. Мандруючи відомим паломницьким шляхом, одного серпневого дня 1263 року він зупинився у Больсені, щоб помолитись у храмі біля могили св. Христини.

Під час Святої Меси у момент переісточення (консекрації), коли Петро з Праги підняв Гостію над келихом, то побачив, що Вона рясно кровоточить, хоч зберігає вигляд білого хліба. Здивований і огорнутий тривогою через таке дивне переісточення, священик намагався приховати кров.
Він перервав Святу Месу, схопив келих, консекровану Гостію, яка кровоточила, і заплямлений корпорал, з наміром сховати їх в захристії. Коли він туди прямував кілька крапель крові все ж упало на підлогу.

Корпорал (лат. Corporale) – у римо-католицькому обряді квадратне полотно, яке розкладають на вівтарі. Під час Євхаристійної літургії на нього кладуть патену з гостіями і чашу з вином для Євхаристії. Назва походить від латинської назви Corpus Christi – Тіло Христове. Згідно з традицією він має символізувати саван, у який було завернуте тіло Ісуса Христа в гробі.

Здивовані вірні наблизились до вівтаря і побачили сліди крові. Тоді священик опритомнів і зрозумів, що сталось чудо і що він повинен сказати усім, про те, що відбулось. Свідки Євхаристійного чуда, які зібрались довкола вівтаря, могли бачити корпорал з двадцятьма п’ятьма слідами Крові Ісуса Христа, що залишили на ньому слід схожий до Розіп’ятого.

ОРВ’ЄТО І ПЕРША ЄВХАРИСТІЙНА ПРОЦЕСІЯ

Новина про події в Больсені швидко розповсюдилась по околицях і дійшла до міста Орв’єто, яке знаходиться поблизу Больсени, це біля 100 км від Риму. Саме там мав резиденцію папа Урбан IV. Коли папа довідався про чудесну подію, одразу вислав до Больсени єпископа Джакомо Малтрага (Giacomo Maltraga), разом з визнаними на той час теологами. Можливо був серед них св. Тома Аквінський і св. Бонавентура з Баньорджо. Вони повинні були перевірити, що сталось у храмі св. Христини, а також зібрати повні відомості, прослухати свідків чуда, а особливо священика Петра з Праги. Вислані теологи підтвердили правдивість факту, забрали реліквії і вирушили до Орв’єто в урочистій процесії з участю духовенства з Больсени і численних вірних.

Святіший Отець Урбан IV разом з кардиналами, священиками і монахами вийшов з Орв’єто на зустріч Реліквіям. Зустріч відбулась на берегах ріки Ріо-К’яро (італ. Rio Chiaro). Папа, побачивши Реліквії, на знак глибокої пошани став на коліна і від зворушення заплакав. Потім узяв корпорал з Гостією і показав Реліквії численному натовпу вірних.

Ця подія вважається початком процесій на честь Тіла і Крові Господніх у свято Пресвятої Євхаристії.

Ніколи не було сумнівів, що до правдивості подій в Больсені та Орв’єто, тому ці Євхаристійні чуда були визнані Церквою, а обидві місцевості стали місцем прощ.

ЛАНЧАНО (VIII СТ)

Та чудо у Больсені не було першим…

Перше історично зафіксоване, а згодом офіційно визнане Церквою, Євхаристійне чудо відбулось у італійському місті Ланчано (Lanciano) в маленькій церковці св. Легонзяно і Доміціана. Перші відомості про нього з’являються, починаючи з 1574 року, але не вказують точний рік, в якому це сталося. Та деякі історичні обставини дозволяють вважати, що це чудо відбулось між 730 і 750 роками (VIII ст).

Візантійський імператор Лев III Ісавр, який царював 717 до 741 року, проводив сувору політику в відношенні релігійних образів (ікон). У 730 році він видав едикт, у якому говорилось про їх повне знищення. Мозаїки та фрески нищили молотками, ікони спалювали, навіть загинуло декілька грецьких ченців. Як наслідок, багато християн, зокрема багато ченців-василіян, знайшли притулок в Італії. І саме в цей час до Ланчано прибула спільнота ченців Василіан з Константинопля, яка храмі св. Легонзяно і Доміціана почала своє служіння.

Одного разу, коли один з отців виконував літургійний обряд. Джерела того часу не вказують конкретну особу священика, а розповідають лише те, що це був священик візантійського обряду, і що належав до ордену Василіян. Згодом у документі 1631 року описано, що це був священик «непохитний у вірі, грамотний у науках світу, але неосвічений у Божих; він ходив день у день сумніваючись, чи є в посвяченому хлібі справжнє Тіло Христове і чи у вині є справжня Кров». І от, після того, як він вимовив слова освячення «Беріть і їжте з цього всі, це є Тіло Моє… Беріть і пийте з цього всі, Це є Моя Кров…» він побачив, що хліб перемінився у тіло, а вино у келиху у кров. Після чого він замовк і довго стояв нерухомо. Та незабаром його серце почало наповнюватись Божою радістю, яка спонукала його сповістити про чудо присутнім. Він вигукнув: «Дивіться, це правдиве Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа, які Він зробив видимими для мене, щоб я не був недовірком але віруючим, прийдіть і подивіться, яке чудо Він здійснив!»

Згодом перемінені під час Св. Меси хліб і вино були поміщені у скинію, спеціально облаштовану скриньку, праворуч від головного вівтаря. Протягом віків їх вшановували, як дорогоцінні реліквії, і через це неодноразово переносили і переховували із остраху перед їх збезчещенням. Значно пізніше було проведено ряд наукових досліджень цих реліквій. Результати їх досліджень змінювались по мірі розвитку науки протягом віків. Один етап перевірок був проведений у 1574 р. архієпископом Антоніо Гаспаром Родрігесом. Тіло від часу здійснення чуда залишилось незмінне, а Kров у келиху перетворилась на п’ять нерівних грудок. Тоді було зафіксовано, що «кров розділена на п’ять нерівних частин, важить разом стільки ж, скільки і кожна окремо». Історики науки 21 століття називають це «чудом ваг».

Досліджувались ці реліквії також у 1970–1971р. на прохання архієпископа Ланчано і за згодою Ватикану. Це завдання довірили доктору Едоардо Лінолі (Odoardo Linoli) з лікарні в Ареццо, професору анатомії, гістології, хімії та клінічної мікроскопії. Результати його досліджень показали, що це кров людини групи AB, а часточки тіла, це фрагменти серцевого м’яза! Вони представляють ту саму групу крові, яка знаходиться на Туринській Плащаниці. Склад крові відповідає свіжій людській крові. Виявлено, що намочена у воді застигла кров стає знову рідкою. Ці досліди довели, що реліквії насправді мають людське походження. Аналіз Лінолі був підтверджений у 1981 році Руджеро Бертеллі, колишнім професором анатомії людини у Сієнському Університеті.

Результати наукових досліджень переміненого хліба і вина:

• Реліквія є серцевим м’язом людини, який складається з поперечносмугастих м’язів міокарду.
• Збережене тіло складається з різних частин серця: ендокарду, міокарду, блукаючого нерва і лівого шлуночка серця з серцевим м’язом великої товщини.
• Кров є кров’ю людини: хроматографічний аналіз показав це з упевненістю.
• Тіло і кров належали людині і в обидвох досліджених матеріалах знайдено сліди тієї самої групи крові – AB.
• Не було слідів солі або консервуючих речовин, які у давнину використовували для бальзамування і муміфікації.

Що насправді відбувається на Святій Месі?

Кожна Свята Меса є повторенням Смерті Ісуса на хресті або кривавої жертви, але це не повторне пролиття Крові Ісуса Христа. Жертва Меси полягає у тому, що на вівтарі стає реально-сакраментально присутній Ісус Христос раз розіп’ятий і воскреслий. Він стає присутній для того, щоб єднатись з нами і давати нам життя.

Кривава жертва – добровільна жертва свого життя, яку Господь склав на хресті. Здійснена один раз.

Безкровна жертва – жертва, яку складає Ісус під час кожної Святої Меси. Жертва євхаристійна здійснюється багато разів. У Святій Месі здійснюємо те, що Ісус наказав робити на Його спомин. Щоразу проголошуючи Його смерть і воскресіння, єднаючись з Його жертвою.

Кожна Свята Меса є безкровною жертвою Ісуса під час якої відбувається переісточення хліба і вина у Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа. Усе життя Ісуса було скероване до цього моменту… Отже Свята Меса – це щоразу підтвердження нашої віри у воскресіння і єднання нашої жертви із жертвою Ісуса

«І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним. І він до них промовив: „Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати, бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.” І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: „Візьміть її і поділіться між собою, бо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.” І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: Це – моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: „Ця чаша – це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається» (Лк. 22,14-20)

Ці слова, які Ісус промовив під час Останньої Вечері, ми чуємо на кожній Святій Месі, коли священик промовляє їх над євхаристійними дарами.
Вони стали настільки звичними, що часом можливо забуваємо, що це – слова консекрації.

Консекрація — найважливіший момент Святої Літургії (Меси). Священик повторює слова Христа з Тайної Вечері, й сам Спаситель стає присутнім посеред спільноти вірних. Він сам творить діло спасіння серед нас.

Яким чином? Бо після цього відбувається транссубстанціація…

Транссубстанціація (лат. transsubstantiatio) або переісточення – дослівно: заміна однієї тканини іншою – в католицькій теології означають справжню переміну субстанції в часі Євхаристії: хліба (гостії) і вина в тіло і кров Ісуса Христа.
Цей термін був прийнятий під час IV Латераньского собору у 1215 р. Православні теологи вживають часом термін переєстествлення (гр. μετουσίωσις, рос. пресуществление) – але вважають, що це термін має не описовий характер, а вказує на таємницю тілесної присутності Ісуса у Євхаристії.

***

Це тільки два приклади Євхаристійних чудес… але вони говорять про те, що присутність Ісуса у Пресвятих Дарах не «символічна», це не просто теорія, а це насправді Його Живе Тіло і Справжня Кров!

Євхаристійнe чудо – це свідчення присутності Живого Бога в хлібі і вині!!!

Чому вонo відбувається?
Можливо тому, щоб ще і ще раз нам показати, що Бог живий і насправді завжди є ПОСЕРЕД НАС!
Так, Живий Бог залишився з нами аж до кінця віку у вигляді Хліба і Вина, які на слова священика силою Святого Духа стають справжнім Тілом і справжньою Кров’ю Ісуса Христа! Можна було би вважати це тільки нашим переконанням, лише нашою вірою в те, що саме так і є, але матеріальні докази живої присутності Ісуса у Євхаристії підкріплюють нашу віру.
Зауважте, що відбувались вони тоді, коли з’являлись сумніви і невіра….

Після Воскресіння Ісуса по дорозі до Емаус учні впізнали Його під час ламання хліба: «І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали» (Лк. 24, 30-31).

Не забуваймо, що справжнє „Євхаристійне чудо” відбувається на кожній Святій Месі, коли священик консекрує і ламає Гостію, так, як ламав хліб Ісус і роздавав учням в під час останньої вечері!

Це Ісус і сьогодні ламає для нас хліб і роздає його нам…

Перед Вознесінням Ісус востаннє промовляє до своїх учнів: «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,19-20).

На кожній Святій Месі ми приймаємо справжнє Тіло і Кров Ісуса, який обіцяв бути з нами до кінця!

Бог вірний і завжди виконує свої обітниці….

«Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»
А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним,
і я воскрешу його останнього дня. Бо тіло моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій.
Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я – в ньому.
Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною»
Йо. 6,52-57