Наприкінці жовтня у костелі святого Антонія завершилася реставрація головного вівтаря. Мета реставрації – повернення пам’яткам архітектури давнього вигляду та захист цих пам’яток від прогресуючого знищення.

Реставраційні роботи проведено за пожертви парафіян і, частково, за кошти Міністерства Культури і Національної Спадщини.

Сама історія будівництва костелу сягає XVII ст. і поділяється на кілька етапів. Спершу дозвіл, затверджений міською владою та королем, передбачав будівництво францисканського храму і монастиря з дерева. Його спорудження тривало протягом 1618-1630 років. Проте під час однієї з облог Львова будівлі повністю згоріли.

У 1669 році розпочалося будівництво костелу з тесаного каменю. Протягом наступних століть поступово добудовувалися мури, дзвіниця, передсінок, бічні каплиці храму.

Сьогодні Костел св. Антонія з Падуї є однією з пам’яток архітектури м. Львова. Переступивши його поріг, кожен побачить справжні скарби сакрального мистецтва, серед яких скульптури, образи, фігури багатьох святих.

У храмі збереглось 5 барокових вівтарів, виготовлених у XVIII ст.: головний вівтар, бічні вівтарі Пресвятого Серця Ісуса та Пресвятої Діви Марії з Лурду, вівтарі у каплицях Святого Хреста і святих Варвари та Йосифа.

Головний вівтар: дерев’яний, архітектонічний, поліхромований, частково позолочений. Конструкцію вівтаря підтримують стовпи – по одному, та колони – по три, з кожної сторони.

Посередині вівтаря знаходяться повнопластичні фігури ангелів, які на колінах споглядають образ Матері Божої Ченстоховської. Цілість завершує промениста глорія з трикутником Божого Провидіння на вершині, яку споглядає двоє ангелів (фігури путті).

По центру вівтаря розміщений образ св. Антонія з Падуї і св. Антонія Пустельника (бл. XVIII ст.) з постатями, прикритими сукнями з бляхи, та покритими золотом і сріблом. По обидві сторони образу розміщені дерев’яні, поліхромовані, пізньобарокові фігури: св. Амвросія і св. Августина. Дарохранительниця пізньобарокова, з ангелами. Нижню частину вівтаря завершує багато оздоблена заслона (є три заслони: дві – вишиті коралями та мальовані (друга пол. XVIII ст.), третя – різьблена, зі сценою св. Антонія, який чинить діла милосердя (XX ст)).