Лист надії з передової

Нещодавно один з наших Братів у Христі із Рави Руської, який перебуває на передовій, звернувся до нас так:

„Привіт, Церква!
Хочу всім вам подякувати за ваші молитви та підбадьорити – Господь чудесним чином оберігає мій взвод, де б ми не знаходились. Всі ворожі снаряди або не долітають, або перелітають, як в укриттях, так і на позиціях.
Також по Україні було звільнено окуповані міста, (думаю ви це бачили з новин), за це дійсно слава і хвала Богу!

Але також лежить на серці ще більше підбадьорити вас не опускати руки, не здаватись, особливо не втрачати пильність! На жаль, війна ще не скінчилась і ворог постійно намагається зробити прорив, і продовжує наносити артилерійські удари на рубежах з тих позицій, в яких він закріпився.
Ви, Церква Христова, зараз в такому положенні як Мойсей з Аароном та Гуром на вершині пагорба в боротьбі Ізраїля в Рефідимі.

Як тільки ваші руки опускаються, ворог наносить більшої шкоди. Ми ведемо цю війну спільно з вами і ця перемога не тільки на наших плечах. Я особисто вірю в те, що коли наповниться молитовна чаша, тоді і Господь зробить свою частину роботи. Але зараз нам потрібно протистояти, як фізично, так і духовно.

По можливості, поділіться цим посланням з іншими, хто стоїть в молитві і духовній боротьбі за перемогу Господа, в першу чергу в духовній війні, і як внаслідок, завершення фізичної”.

На прохання нашого Брата у вірі, ділимось з вами цим листом… Бо слова його послання несуть радість і оптимізм, який наповнює наші серця. Цей Божий вояк сповнений оптимізму, у ньому немає ненависті, але є тверда віра у те, що прийде кінець цієї безглуздої братовбивчої війни, що Бог нас не залишить. Наш Брат, який щоденно ризикує власним життям, додає оптимізму всім… Той, хто щохвилини стоїть на вогненному рубежі, має міцну віру і зміцнює нашу!

Його лист – це також підтвердження, що жодна наша молитва чи найменша жертва задля перемоги не йде на марно. Може якраз моя чи твоя молитва рятує комусь життя. Бо як свідчить звернення нашого Брата у Христі, молитва – це дієвий засіб і знаряддя боротьби також на передовій.

Цей Лист з фронту зміцнює наші прагнення допомогти тим, чиє життя щохвилини під загрозою смерті. А допомогти може кожний!

Духовна боротьба триває завжди і усюди! Тож, не розпачаймо, а долучаймось до молитви і радісно несімо свою молитовну варту, зміцнюймо молитовні ряди, заповнюймо молитовну чашу, щоб Господь міг нарешті діяти! – як просить нас про це наш Брат!

У нашій християнській спільноті вже триває неустанна молитва Розарієм. Наш Неустанний Розарій вже сьогодні об’єднує людей різних країн і, як бачимо, він діє! Коли ми молимось розарієм, то беремо до рук мирну зброю для боротьби за МИР, а Марія – Цариця Миру, яку можна теж назвати Помічницею вірних, «воює» з нами, заступається за всіх потребуючих!

Деталі про Неустанний розарій і як записатись на молитовну варту є у статті Чи Розарій може бути зброєю, наприклад, пращею?

A долучитись до Неустанного Розарію і сьогодні може кожний, і кожний у ньому може нести свою молитовну варту у боротьбі за мир, який так потрібен нам усім! Молитва однією Частиною розарію триває усього півгодини, а допомога неоціненна!

А якщо ми молимось то більше стає тих, котрі з нами, ніж тих, котрі проти нас, бо якщо молимось, то з нами Бог….

«А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці. І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити? А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними. І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!… І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом… І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію. І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!… І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку? А той відказав: Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п’ють, і нехай ідуть до свого пана. І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю». (2 Цар. 6., 15-23)

І звичайно ж, коли ми молимось за мир, то стаємо знаряддям миру, так як вчить нас св. Франциск:

О, Боже , вчини з нас знаряддя Твого миру,
щоб ми сіяли любов, там де панує ненависть;
вибачення – там, де панує кривда;
єдність – там, де панує сумнів;
надію – там, де панує розпач;
світло – там, де панує темрява;
радість – там, де панує смуток,
Вчини, щоб ми могли не стільки шукати відради, скільки давати її;
не стільки шукати розуміння, скільки розуміти;
не стільки шукати любові, скільки любити.
Бо, даючи – одержуємо,
прощаючи – дістаємо прощення,
а помираючи – народжуємося для життя вічного.
Через Христа, Господа нашого.
Амінь.