Будівництво костелу

23 червня 1617 року Магістрат Львова затвердив акт про монастир Отців Францисканців під покровительством святого Антонія Падуанського. А за рік цей акт підтвердив король Сигізмунд III. Монастир було закладено посеред виноградників у так званій Сухій Волі, що у Личаківському передмісті. Попередньо на цьому місці був монастир св. Хреста.

Перший монастир та монастирські келії було збудовано з дерева у 1618-1630 роках, але під час облоги міста військами Богдана Хмельницького, у 1648 році, вони згоріли. Пізніше їх було відновлено, але у 1652 році будівлі знову згоріли.
Нове будівництво розпочали ченці-мінорити у 1669 році, спонсорував князь Костянтин Кшиштоф Корибут Вишневецький.

58_big

У 1718 році почали нове будівництво, яким займався син Костянтина Кшиштофа Януш Антоній Вишневецький. У 1739 році костел було освячено. У тих же роках було збудовано одноповерхові будівлі монастиря, а у північній частині  утворено монастирський сад. Згідно національного реєстру пам’яток культурної спадщини костел святого Антонія споруджено у 1718 році.
Після проведених реконструкційних змін у 1765 році архітектором Франциском Кульчицьким  вигляд костелу став наближеним до сучасного.
У 1784 році австрійський уряд ліквідував монастир, і сюди перенесли парафію з костелу святих апостолів Петра і Павла з Верхнього Личакова, оскільки той храм віддали Греко-Католицькій парафії. У монастирському крилі влаштували помешкання пароха та вікаріїв. У 1858-1860-х роках в приміщеннях монастиря перебувала тривіальна школа з притулком для хлопців.
У 1818 році перед храмом звели триаркову дзвіницю, а у 1830 – територію храму оточили муром. У 1885 році два крила колишніх монастирських приміщень розібрали і над південним крилом влаштували другий поверх. Відтак ціла споруда почала виконувати роль плебанії. У 1898-1904 роках до костелу добудовують присінок та бічні каплиці, а також по-новому облаштовують сходи з фігурою Матері Божої Непорочного Зачаття.

09

З приходом радянської влади, після Другої світової війни, костел святого Антонія залишився одним з двох діючих храмів Львова, які не були закриті для богослужінь. Але територія храму зменшилася: територію саду та плебанію передали у міську комунальну власність. Замість саду було влаштовано сквер, а плебанію в 1950 році передали науково-дослідному інституту поліграфічної промисловості, а з 1971 року розмістили дитячу музичну школу №4.

Після проголошення незалежності України до храму повернулись Отці Францисканці Конвентуальні (14 квітня 1995 року офіційно переданий під їхню опіку), частину території озеленили, на північному сході теперішньої території монастиря збудували господарську будівлю.

church_of_saint_anthony_lviv

На початку 2011 року на території проводились археологічні розкопки, у результаті яких було знайдено фундаменти монастирських приміщень і встановлено, що парафіяльний будинок та храм св. Антонія становлять єдиний архітектурний комплекс.