«Хіба чоловік на землі не на службі військовій?»

Йов. 7,1

Лицарство Непорочної (лат. Militia Immaculatæ , скорочено MI, давніше Milicja Niepokalanej) – релігійна організація, заснована в 16 жовтня 1917 р. за ініціативою отця францисканця, сьогодні святого, Максиміліана Марія Кольбе. Життя о. Максиміліана було пронизане пошаною і безмежною любoв’ю до Непорочної, а всі його душевні прагнення
були скеровані на поширення Її слави.

У цьому, 2021, році ми святкуємо два ювілеї св. Максиміліана Марія Кольбe: 80-річчя його мученицької смерті у концтаборі Аушвіц (14 серпня 1941), a також 50-річчя його беатифікації (10 жовтня 1971 р.). Mученицька смерть бр. Максиміліана стала перед усім свідоцтвом для живих, що любов до Бога, ближнього і Непорочної сильніша від тілесної смерті. Безмежна відданість отця францисканця Непорочній і прагнення вірного Їй служіння спонукало його заснувати «Лицарство Непорочної», а воно, як зерно, проростає
і приносить «рясний плід» і сьогодні.

Militia Immaculatæ – це особливе явище у спільноті Церкви, покликане до боротьби за християнські цінності в дусі Євангелія під приводом Непорочної. Це організація, яку можна назвати християнським рухом, що має на меті через поширення набожності до Непорочної Матері Божої, з Її допомогою протистояти впливам деморалізації суспільства.

Історичні події часу виникнення Militia Immaculatæ

1917 р., рік заснування «Лицарства Непорочної», був особливим у історії світу… через Європу проходили армії учасників першої світової війни, боротьба за виживання затирала християнські цінності, множилось безбожжя…

Брат францисканець Максиміліан Марія Кольбе в цей час був студентом теології Григоріанського Університету в Римі, де був свідком нечуваних грізних демонстрацій ворожих Церкві сил… у 1917 році масонство відзначало 200-річчя свого заснування…Ці події не давали спокою молодому францисканцю, він не міг погодитись із тим, що християни не мають що протиставити такій зухвалій поведінці ворогів Церкви.

Оскільки він не міг бути бездіяльним, коли існує така загроза для суспільства і Церкви, то шукав засобів протидії, які б вели людей до правдивого світла, навертали до Бога, їх єдиного порятунку.

Ось як о. Максиміліан роздумував, що можна зробити для рятування душ: «Як ми можемо протидіяти цій заразі, цій Армії Антихриста? Непорочна. Посередниця усіляких благодатей, може і хоче допомогти. Бо що означає об’явлення в Люрді, об’явлення Чудотворного Медальйона, за посередництвом якого стільки людей навернулось. Душа, яка охоплена любов’ю до Неї напевно може чинити опір деморалізації, цій загальній масонській зброї: “Ми роздумами Церкви не переможемо – ствердили вони на одному із своїх з’їздів – але зіпсуттям моралі”».

1917 р. був теж роком Фатімських об’явлень, які почались 13 травня і тривали пів року. Під час об’явлень у Фатімі Марія довірила свідкам об’явлень важливі таємниці, а також просила про покуту і молитву за грішників, які несвідомо ідуть до пекла, а гарантованим способом їх врятувати вказує молебні до Її Непорочного Серця.

На закінчення об’явлень, 13 жовтня того ж року, у місцевості Кова да Ірія біля Фатіми в Португалії, численні натовпи людей спостерігали Чудо Сонця…. це явище тривало 10 хвилин. Небо вкрилось темними хмарами. Присутніх намочив сильний дощ. Несподівано з’явилось сонце, яке почало кружляти по небу. Люди кричали від жаху. Деякі голосно сповідались, вважаючи, що це «кінець світу». Багато людей стояло, але багато впало на коліна і плакало, молячись. Це незвичайне явище було підтвердженням Неба, щодо правдивості об’явлень у Фатімі і також їх закінченням…

У той час відомості не розповсюджувались так швидко як сьогодні… Чи знав бр. Максиміліан про об’явлення у Фатімі і чи міг їм вірити? Адже, напевно, вони ще тоді офіційно не були визнані Церквою… цього не знаємо, але сьогодні можемо проводити паралелі і тлумачити те, що відбулось згодом, як прагнення часу. Часу, який вимагав змін суспільства і його моральності, на що вказала Марія у об’явленнях у Фатімі, і які так гостро відчув бр. Максиміліан.

16 жовтня 1917 р., тобто через три дні після Чуда Сонця, яке відбулось у Фатімі, бр. Максиміліан, стоячи на колінах разом із шістьма співбратами перед престолом Матері Божої в каплиці Серафимського Колегіуму в Римі, з дозволу свого настоятеля,
заснував Militia Immaculatæ, Лицарство Непорочної.

Непорочна допомогла молодому францисканцю знайти вирішення проблеми, і власне Непорочну св. Максиміліан відчув і вибрав, як потужну протидію наступу деморалізації. Сам титул Марії, Непорочна, об’єднує об’явлення в Лрюді, Фатімі і Лицарство Непорочної. А зображення Непорочної з Чудотворного Медальйона стало емблемою Лицарства.

Чому назва – Militia Immaculatæ?

Чому бр. Максиміліан Марія Кольбе вибрав цю назву для організації «Militia Immaculatæ »,яку можна теж перекласти як «Військо Непорочної»? Адже Непорочна не була войовницею? То для чого Їй «воїнство», засноване св. Максиміліаном, яке живе а чисельність його зростає уже більше століття?

Іmmaculatæ у перекладі з латини означає – Непорочна. У змісті цього слова криється сила Марії, бо власне Та, Яка ніколи не мала гріха, має міць його перемогти.

Чому Непорочна Діва Марія «воює»? Відповідь знайдемо у Біблії….

«Тож сказав Бог: Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі. І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1,26-27).

Але вже в раю Бог пообіцяв людям, що буде тривати війна між поколіннями людей і змієм: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3,15). Це сталось після первородного гріха Адама і Єви, після того, як люди вирішили, що можуть жити без Божого страху, і не повірили любові Бога, адже прохання, не куштувати плодів тільки з одного дерева, було звернене з любові до них. З того часу зло і гріх мають легкий доступ до людини. А людина, створена на подобу самого Господа, нагадує змієві і його Творця, Яким він погордував і Якому протиставляється через несамовиту пиху….

А Марія, покірна слугиня Господа і наша Мати, яка здобула титул Непорочної завдяки своєму Непорочному Зачаттю, «ворогує» з тим, хто множить гріх, хто сам є втіленням гріха і завжди підступно спонукає до гріха інших… є батьком брехні і облуди, є тим, хто ділить, а не об’єднує, хто хоче панувати і вирішувати усе самостійно, без Бога…

Слово milicja у нашій мові асоціюються з організацією, яка покликана утримувати суспільний порядок і вилучати з нього тих, хто його не дотримується.

З латини militia перекладається як «армія, військо».

Часом Біблія називає військом Божих Ангелів… Можливо бр. Максиміліан хотів створити саме таке військо, на подобу небесного, під приводом Непорочної. Слова самого засновника говорять про це: «Лицарство Непорочної називає себе воїнством, лицарством, оскільки кожен, хто належить до нього, не обмежується посвяченням цілковито Непорочній, а старається всіма силами своєї душі здобути серця інших для Неї, щоб і вони також могли віддати Їй свої серця так, як він (воїн) віддав своє». На зразок небесного війська ангелів, які воюють за кожну душу, щоб привести її на небо… бо кожний грішник, що навертається є великою радістю для ангелів! «Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”(Лк. 15,10)

Але як довго триватиме ця боротьба? Бр. Інокентій Марія Вуйцік, який знав особисто бр. Максиміліана i протягом свого життя ревно пропагував його ідею, жив нею на щодень, переконаний, що Лицарство нe втрачає своєї актуальності доти, поки не навернуться усі вороги Церкви, а люди не віддадуться в повні під опіку Непорочної. Ось як він говорить:

«Лицарство Непорочної і далі має боротись, але як Марія, любов’ю, побожністю, вірністю Церкві. Сьогодні багато є таких «пророків», які себе вивищують і своє проголошують, але не хочуть слухати Ісуса Христа і Його Церкву.
Найкраще не вступати в стосунки з такими, а по можливості, остерігати людей від стосунків з ними і молитись за те,
щоб вони опам’ятались».

Розвиток „ЛИЦАРСТВА НЕПОРОЧНОЇ”

Вже 28 березня 1919 р., два роки після заснування МІ, папа Бенедикт XV поблагословив членів Лицарства Непорочної, а незабаром генеральний вікарій францисканців, о. Домінік Тавані (Dominik Tavani), дав письмове благословення, а офіційне затвердження Церквою було здійснене 2 січня 1920 р. кардиналом Базіліо Помпілі (Basilio Pompili).

20 грудня 1919 р. програму організації офіційно затвердив єпископ Адам Стефан Сапіга. Після чого Лицарство Непорочної енергійно розгорнуло свою діяльність у Польщі.

2 січня 1922 р. Папа Пій ХІ затвердив Лицарство як побожне товариство (Pia Unio), а в 1927 р. воно було піднесене до рангу Pia Unio Primaria, а це означало, що Лицарство Непорочної може закладати осередки по всьому світу. Від того часу Лицарство Непорочної успішно поширювалось — без сумніву, в чудесний спосіб.

Нєпокалянув – місто Непорочної – «столиця» Лицарства

Труднощі, які виникали у зв’язку з розвитком і поширенням Лицарства Непорочної переслідували цю організацію від самого початку заснування.

Одразу було важко знайти місце для розміщення штаб-квартири Лицарства Непорочної. Спочатку центр Лицарства знаходився у Кракові, де дуже швидко стало затісно. Згодом, за рішенням о. Провінціала, о. Максиміліана переїхав до м. Гродно, щоб розвідати, чи там буде можливість розміститись у приміщенні колишньої школи, але дуже швидко і там стало затісно…

Хвороба о. Максиміліана і смерть одного із співзасновників Лицарства гальмували справу, а керівництво весь час переконувало о. Максиміліана у непотрібності того, що він робить. Але навіть, коли приходили найважчі труднощі чи перешкоди, завжди відчувалось, що Непорочна дбала про справу Лицарства. Для о. Максиміліана особливим знаком присутності Непорочної, Її опіки над організацією було те, що назву міста Нєпокалянув, теперішнього центру Лицарства, запропонував сам о. Провінціал. Відчуття присутності Непорочної не дозволяло своїм воїнам знеохотитись а усі перешкоди за деякий час зникали…

У 1927 р. св. Максиміліанові таки вдалось заснувати місто Непорочної – Нєпокалянув, щоб активно втілювати у реальне життя те, що він вкладав у зміст служити прославі Непорочної і бути Її Лицарем на сто відсотків.

Нєпокалянув – це місто яке виросло на території сільськогосподарських полів, неподалік від Варшави. Його закладення мало на меті об’єднати лицарів Непорочної, розпорошених по світу, а також використовуючи усі можливі передові на той час засоби масової комунікації поширювати славу Непорочної на весь світ. Для того тут було створене власне видавництво і власна радіостанція.

На початках завдання поширення слави Непорочної було призначене в основному друкованим виданням, яких було одинадцять!!!, а особливе місце серед них займав місячник
«Лицар Непорочної». Він виходив у польському виданні накладом майже мільйон екземплярів,
а згодом був публікований різними мовами, також японською і на латині (для духовенства). Крім «Лицаря Непорочної» у видавництві Нєпокалянова виходила також щоденна газета, яка від 1939 р мала 250 000 передплатників!

На початку (1922 р.), о. Максиміліан мав тільки двох співпрацівників. Kоли постало містечко Непорочної (1927 р.), там служило вже 18 братів. Через дванадцять років після свого заснування (1939 р.)Лицарство налічувало 762 братів францисканців, які ревно посвятилися марійному апостольству в кожній можливій формі, а особливо в апостольстві католицької преси.

Згодом, y 1930 р. св. Максиміліан засновує друге «Місто Непорочної» в Нагасакі (Японія),
яке в чудесний спосіб не було ушкоджене під час атомного бомбардування в 1945 р.

Чисельність Лицарів Непорочної також швидко зростала. У 90-х роках XX ст. кількість членів Лицарства перевищила межі 1,6 мільйона осіб. На початку 60-х років ХХ ст. Лицарство Непорочної мало вже 500 філій на всіх п’яти континентах і налічувало понад 3 мільйони членів.

Сьогодні Головний «штаб» Лицарства знаходиться у Римі. Нєпокалянув Лясек (Niepokalanów Lasek) у Польщі став місцем розташування польської Національної ради об’єднання «Лицарства Непорочної» (“Rycerstwo Niepokalanej”). Також тут знаходиться формаційний осередок Лицарів Непорочної, який знаходиться у будинку, оточеному лісом, збудованому і освяченому св. Максиміліаном у 1939 р. Нєпокалянув – це місце,
яке за словам засновника, стало для Лицарства Непорочної «ще одним засобом для здобуття мети МІ».

Суть Лицарства Непорочної

Лицарство Непорочної (Militia Immaculatæ) — це нетипова організація з визначеними заздалегідь конкретними ділами, призначеними для конкретної групи зацікавлених осіб.

Св. Максиміліан говорив про це так: «Суть Лицарства Непорочної полягає у приналежності до Непорочної без жодних умов, невідклично, без застережень і повністю. Тому кожний, хто долучається до Лицарства Непорочної, стає цілковито Її власністю. І саме в такий спосіб належить до Ісуса так само, як Вона належить до Ісуса, а що більше є Її власністю, то більше належить до Ісуса».

***

В кінцевому результаті о. Максиміліан прагнув, щоб цей рух притягнув маси й відірвав їх від диявола….

«Всі релігійні ордени і згромадження, всі рухи в Церкві можуть також належати до Лицарства Непорочної. Членство в Лицарстві Непорочної дозволить кожному віддати всі свої сили для апостольства і таким чином осягнути християнську досконалість у своєму стані, в своєму покликанні. Необхідне розуміння Лицарства Непорочної як чогось радше трансцендентного, ніж загального — це означає, що її не слід розуміти як єдину організацію серед багатьох інших, вона радше повинна проникнути вглиб всіх інших організацій».

Таких місць, де створено осередки Лицарства є багато по всьому світу і вони можуть бути організовані за ініціативою і бажанням вірних при парафіях, якими опікуються брати францисканці і не тільки.

Отже, і при нашій парaфії теж може бути створений такий осередок, де охочі зможуть долучитись до війська Непорочної, знайти однодумців, і з ними здійснювати апостольство Непорочної, втілювати у життя ідею Лицарства.

«Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили.
Одягніться в повну зброю Божу,
щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським.
Нам бо треба боротися не проти тіла й крови,
а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви,
проти духів злоби в піднебесних просторах.
Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу,
щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися»

(Еф. 6,10-13).

Яка структура ЛИЦАРСТВА НЕПОРОЧНОЇ?
Які особливі вимоги до ЛИЦАРІВ НЕПОРОЧНОЇ?
Чим займаються на щодень ЛИЦАРІ НЕПОРОЧНОЇ?
Чи можна стати ЛИЦАРЕМ НЕПОРОЧНОЇ сьогодні?

ЯКЩО ВАС ЗАЦІКАВИЛО, ЗАПИТУЙТЕ.