«Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу,
що людина, знайшовши, ховає його, з радости з того йде,
та й усе, що має, продає та купує те поле»
(Мт. 13, 44)
7 жовтня Церква у котрий раз нагадує нам про молитву Розарієм. У 1571 р., коли християнський флот переміг у битві під Лепанто, а перемога була здобута і виблагана розарієвою молитвою, св. Папа Пій V, щоб увіковічнити цю подію, встановив спомин Матері Божої Святого Розарію. Розарій – це молитва, в якій ми розважаємо Таємниці нашого відкуплення під проводом Марії, яка була їх учасницею.
Молитва – це наша розмова з Богом. Яка різна вона буває. Часто ми виливаємо свої жалі потоком думок і слів, які говорить саме серце. Іншим разом молитва може бути читанням уже приготованих звертань у молитовниках, укладених для нас на будь-яку потребу. Багато хто знає про молитву Розарієм і навіть молиться нею щодня. Багато хто має і носить з собою розарій, привезений або подарований, зі святих місць, як сувенір. Часто, також, розарій прикрашає автомобілі. Можливо, не один з нас бачив це «знаряддя молитви» в руках своєї бабусі чи мами…
Але чи усвідомлюємо ми, яке багатство сховане у цьому невеликому предметі, який зветься розарієм? Чи розуміємо силу цієї простої молитви? Для багатьох, на жаль, вона здається важкою, для інших нудною, ще для інших не потрібною і довгою… Ми спробуємо циклом статей про молитву Розарієм показати її красу і неповторність, а найголовніше – силу.
Сестра Лусія з Фатіми, наголошувала: «Відколи Марія надала святому Розарію велику силу, немає таких труднощів ані матеріальних, ані духовних, пов’язаних зі своїм народом (національних) або міжнародних, які не можна було би розв’язати за допомогою святого Розарію та наших жертв”. Boнa говорила тaкoж, що «Розарій є найпотужнішою зброєю, якою можемо захищатись на полі бою». А св. Максиміліан Марія Кольбе, беручи Розарій до рук, примовляв: «Іду стріляти в сатану».
Cв. Мати Тереза з Калькутти заохочувала: «Якщо ви можете, беріть розарій. Навіть один Розарій може вчинити чудеса у світі і у вашому житті!»
Св. о. Піо, який не розлучався з розарієм ані на хвилину говорив: «Розарій – це скарб, який треба відкрити. Прошу вас, моліться Розарієм». Розарій був великою втіхою в його житті, яке він жертвував за інших, тому заохочував: «Полюбіть розарій. Дякуйте Марії, бо це Вона дала нам Ісуса».
Спробуймо зрозуміти, чому ці святі, та ще багато інших святих і не тільки, вважали Розарій особливою молитвою…
«РОЗАРІЙ – ЦЕ… »
Витоки виникнення розарієвої молитви і сучасна структура Розарію
Історія виникнeння чи народження цієї молитви дуже довга. Можна припустити, що пустельники були першими, серед тих, хто досвідчив велику силу молитви поєднаної зі Словом. Ведучи самітницький, аскетичний спосіб життя, пустельники здобували мудрість, яку передали згодом наступним поколінням християн, завдяки практикуванню неустанної молитви.
Змагаючись зі спокусами і маючи підтримку тільки в Богу, вони молились неустанно повторюючи одне тільки слoвo – «ІСУС!», до якого часом додавались ще кілька слів. Вимовляючи Ім’я Господнє вони просили про Боже милосердя і силу у боротьбі зі спокусами не стільки своїми стараннями, скільки силою самого Господа. Сила молитви була у Слові, яке вони неустанно повторювали, розважаючи і контемплюючи його глибокий зміст. Можна сказати, що ці Слова були перлами, які шліфували їх серця, очищаючи від світу, і шліфувались у їх серцях, набираючи блиску і чистоти, та досконалого їх розуміння. З часом, формули-звертання до Бога, які використовували пустельники в неустанній молитві, ставали довшими, і, зазвичай, складались зі слів Святого Письма. Таку молитву називали також Ісусовою молитвою. Найвідоміша була така її формула: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!».
Відомі також інші формули, серед яких була і «марійна»: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, через молитви Матері Божої і Всіх Святих, помилуй мене грішного» (Марійна Ісусова Молитва).
Можна сказати, що ця неустанна молитва навіть зовні була чимось схожа до розарію. Для відлічування молитов пустельнтки часто використовували шнури з вузлами або з нанизаними камінцями, ягодами, кістками тощо… Залежно від кількості повторюваних молитов коливалась кількість намистин чи вузликів на шнурах.
Традиція молитись на молитовних шнурах є також у багатьох релігіях і віруванях, як спосіб відлічувати молитви. Молитва Розарієм, незважаючи на свою зовнішню схожість до таких молитов, без сумніву, має свої витоки зі Святого Письма і великої пошани до Матері Ісуса Христа, адже християнський Розарій народився у християнстві: у Святому Письмі і в церковній традиції.
Батьком Святого Розарію вважають св. Домініка. Легенда говорить, що сама Пресвята Діва Марія навчила його цієї молитви і наказала поширювати її по цілому світу. А Розарій, яким ми молимось сьогодні, став відомий з XV ст. завдяки домініканцю Алану де ля Рош (1428-1475). Він встановив кількість 150 «Ave Maria», на зразок Книги Псалмів, яких є теж 150, і розділив їх на десятки, кожний з яких починався молитвою «Отче наш». Згодом кожен десяток Псалтиря Марії одержав визначену Таємницю з життя Христа і Пресвятої Діви Марії, над якою слід було розмірковувати під час молитви.
Розарій укладений бл. Аланом де ля Рош на основі Псалтиря Марії складався з трьох частин. Сучасний Розарій має 4 частини, кожна з яких містить по 5 Таємниць: І частина – Радісні Таємниці, ІІ частина – Світлі Таємниці, ІІІ частина – Скорботні Таємниці, IV частина – Славні Таємниці. А отже, Таємниць у Розарії є 20. Таємниці укладені таким чином, що розмірковуючи над ними, ми проживаємо усі найважливіші події земного життя Ісуса разом з Марією за допомогою розважання Святого Письма.
Кожна Таємниця складається з таких молитв: 1-го «Отче Наш», 10 «Радуйся Марія..» і закінчується «Слава Отцю..».
Як бачимо, молитва Розарієм – це багаторазове повторення формул Святого Письма. Слова привітання Марії – це цитата Святого Письма: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками» (Лк. 1, 28); «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого» (Лк. 1, 42).
Так само як молитва Отче наш: «Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство. Дай нам кожного дня наш хліб щоденний. І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу» (Лк. 11, 2-4).
Розарієвою молитвою ми вшановуємо свого Отця небесного і звеличуємо Матір Його Сина, а отже, збираємо скарби Їх благословення…
«Хто шанує батька, той гріхів збувається. Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає. Хто шанує батька, той матиме втіху в дітях, і в день своєї молитви буде вислуханий. Хто звеличує батька – довго житиме; хто Господеві слухняний – матір свою заспокоїть, і як господарям прислуговуватиме батькам своїм. Ділом та словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе» (Сир. 3, 3-7).
«…ЦЕ СКАРБ…»
Приховані символи і краса розарієвої молитви?
Сучасний теолог, Вінсент Лашевскі каже, що «Розарій – це молитва, яка знає шифр до брами Неба». Можна сказати, що «шифр» Розарію схований за його Таємницями, укладеними згідно з Євангелієм. А під час монотонного багаторазового повторюванням слів розарієвої молитви, ми починаємо молитись вже не словами, а серцем. Так, відкрити цей «шифр» можна, розважаючи слова Святого Письма, тільки серцем, як це робила Марія…
Крім того, багато символів приховано у самій назві цієї молитви. Не випадково виникла назва Розарій, яка походить від латинського rosarium — вінок або сад з троянд, бо троянда – це незвичайна квітка. Троянда без колючок символізувала саму Діву Марію. У середньовіччі довірену таємницю, яку треба було зберегти навіть ціною свого життя, називали «під трояндою» (sub rosa).
Також можна сказати, що всі 20 Таємниць Розарію утворюють 20 великих троянд, які сплетені з менших трояндочок, кожне «Радуйся Маріє» у вінку – це маленька трояндочка… У цьому вінку троянд-молитов, сплетеному з Божого Слова, переплетеному нашими роздумами, може відкритись велика таємниця Божої Любові до нас, яка розквітне, як ще одна чудесна троянда, освітлена променями любові Марії.
Св. Максиміліан говорив: «Щоб в душі зацвіли квіти, вони повинні бути зігріті світлом Непорочної».
«…СКАРБ, ЯКИЙ ТРЕБА ВІДКРИТИ»
Символи чисел Розарію
Цікавою є символіка структури розарієвої молитви. Кожна з двадцяти Таємниць Розарію полягає на розважанні певної події з життя Ісуса під час десятикратного повторення «Ангельського Привітання» («Радуся Маріє…»), і кількість його повторень не виглядає випадковою. Незважаючи на те, що канонічна редакція молитви походить від св. Пія V, можна споглянути на її укладення теологічно-алегоричним методом її пояснення.
Можна спробувати співставити два Заповіти: перший Заповіт укладений з Мойсеєм на горі Синай, коли люд божий отримав Десять Заповідей (Декалог), який становив правну основу цього Заповіту а також другий – найважливіший Заповіт – прийнятий в Ісусі Христі і який встановив Нове Право, право Духа.
Декалог окреслив умови життя з Богом, визначив своєрідну дорогу до зустрічі з Ним, тобто життя згідне з Божими заповідями. На жаль, самі заповіді давали тільки знання, але не забезпечували людину ласкою до їх виконання. Незважаючи на заповіді Божі гріх однак панував на людиною. Благодать прийшла лише через Ісуса Христа. Св. Йоан Євангеліст говорить про це такими словами: «Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа» (Йо. 1, 17).
У повторюванні «Ангельського Привітання» йдеться про те, щоб у наш світ недотримання Божих заповідей запросити Ісуса Христа з Його Милосердям. Народження і Втілення Одвічного Божого Слова, принесло оживлюючу дію Божої благодаті. Коли хтось молиться Розарієм, то він духовно прикликає благословенні результати Втілення і Відкуплення гріха, який окреслений в Декалозі.
Десятикратне повторення «Ангельського Привітання» є своєрідним духовним зануренням Першого Завіту в Милосердному, відкуплюючому діянні Христа. Є благанням про дарування гріхів, тобто тих вчинків, які полягають на недотриманні окремих заповідей. Це повторення виникає з прагнення пронизати усе наше життя благодаттю, яка випливає з щедрості Божого Серця.
Кожна частина молитви Розарію складається з п’яти Таємниць. Якщо застосовувати алегоричний метод пояснення, власне така кількість Таємниць асоціюється з числом ран Спасителя: ран рук, ніг і Серця. З цих ран, омиті Кров’ю Христа, ми, повторюючи формули молитви, «Господньої Молитви» («Отче наш..») чи то «Ангельського Привітання», черпаємо благодать і здоров’я. А саме перебирання розарієвих намистин, це – як окремі краплі Найсвятішої Крові Христа. Прагнемо їх врятувати від марнотратства, бо вони є ціною нашого відкуплення і Скарбом людства.
Про вартість ран і Крові Ісуса говорить пророк Ісая:
«А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!» (Іс. 53, 5) а також св. Петро: «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися» (1 П. 2, 24).
Це пасхальне обгрунтування числа Таємниць в межах кожної Частини Розарію підкреслює мету Втілення Слова – Відкуплення людини. «А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав» (1 Кор. 15, 57). І не випадково розарієві медитації закінчуються розважанням Коронування Богородиці на Царицю неба і землі. Прийняття Христа, усієї Його Відкупительської місії , є результатом вічного Поєднання (Комунії) людини з Богом, при умові, що людина відкриється на дар Божої благодаті.
Матір Божа є найдосконалішим виконавцем і свідком цього Поєднання (Комунії). Марія дає Сина, не лише тому, що є Його Матір’ю, але передусім тому, що усім своїм життям втілила Його Науку. Згідно зі словами Ісуса: «Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити» (Мт. 11, 27).
В молитві Розарієм, взиваючи Ім’я Матері Бога, приймаємо поставу відкритості на Отця, Творця всього сущого. Медитація кожної Таємниці починається з «Господньої Молитви», скерованої до Нього. Від Бога Отця хочемо прийняти Ісуса, а потім Марію. З Нею слідувати за Христом, приймати слова Царства, щоб поглибити прагнення бути збавленими і почати діяти, щоб остаточно з’єднатись з Отцем, в Його Домі. Цього вчимось від Сина в «Господній Молитві».
У свою чергу кожну Таємницю закінчуємо молитвою прослави Святої Трійці («Славa Отцю…») за те, що всі дари походять від Бога Отця через Ісуса Христа в Святому Духові завдяки благодаті і милосердю. Повторюючи «Ангельське Привітання» також віддаємо свої серця Святому Духу, який у Благовіщенні «отінює» Марію своєю міццю і сам заповнює Її серце Непорочною Любов’ю. З Серця Марії випливає прослава усієї Святої Трійці. І ми разом з нею промовляємо «Слава Отцю і Сину і Святому Духу, як було на початку, і нині і повсякчас, і на віки вічні . Амінь».
Розарій – це молитва, яка вчить нас любові до Бога і ближнього
Молитва Розарієм вчить наc молитись серцем. Коли ми прагнемо такої молитви, тоді Бог постає перед нами як Особа! Як Отець Вседержитель, котрий є Любов’ю! Всемогутній і Справедливий, а не Той, хто чекає на наше падіння, щоб покарати нас у своїй справедливості… але тільки, як Той, хто нас насправді любить, бо бачить наше серце… серце «сокрушене» («серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш» Пс. 51, 19), серце, яке шукає Бога самого і у всьому Його волю!
«Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, – слово Господнє, – задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбуття. Коли ви візвете до мене та прийдете помолитись до мене, я вислухаю вас. І коли шукатимете мене, знайдете, як тільки шукатимете мене всім серцем вашим. Я покажусь вам, – слово Господнє, – зміню на краще вашу долю і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв, – слово Господнє, – і знову приведу вас на те місце, звідки вас виселив» (Єр. 29, 11-14).
Саме так, серцем, молилась Марія, і так вчить нас молитись Розарій, яким ми звертаємось до Неї і через Неї. Св. Бернар говорив, що «Такою була Воля Божа, щоб ми все мали через Марію». Бо Марія була цілковито з’єднана з Волею Бога.
Св. о. Піо навіть казав, що «Марія – це серце Бога, яке стало Матір’ю».
Молячись Розарієм ми краще пізнаємо Волю Бога і вчимось, як Марія прагнути тільки її, розуміти ближніх, прагнути для них добра, а, отже, любити. Прагнути їх щастя більше ніж свого власного, і тоді справжньою радістю буде для нас бачити їх щасливими згідно з Волею Бога, бо Він любить їх …
****
Розарій – це молитва-пісня, яка співає хвалу нашому Спасителю і його Матері.
Це молитва, яка була вишліфувана часом, а подарована нам нашою коханою Матінкою.
Молитва, яка може відкрити дорогу навернення для кожного, а отже і цілого світу!
Роздумуючи над 20 Таємницями Розарію, від першої до останньої, ми разом зі Словом Божим,
яке неустанно повторюємо і над яким роздумуємо, проживаємо усі таємниці життя Марії
і нашого Збавителя, від звіщання Його народження до Його славного Воскресіння
і Коронування Його Матері на Царицю неба і землі.
Жодна з Таємниць Розарію не є випадковою і кожна має свій глибокий і таємний зміст.
Кожна з Таємниць може відкрити нам свою глибину, оздоровити, потішити, може відкрити правду про нас і очистити з того, що зайве і перешкоджає бути щасливими.
Кожна Таємниця Розарію має в собі щось для кожного з нас,
треба тільки довіритись Богу і почати.
В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа…
Ця стаття має стати початком циклу матеріалів про молитву Розарієм,
які, можливо, допоможуть у пошуках Розарієвого скарбу.
Кожен може знайти свій скарб у цій молитві, якщо буде цього прагнути.
«Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;
бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить,
а хто стукає відчинять йому» (Мт. 7, 7-8)
Тому, шановні читачі, якщо у вас є питання щодо молитви Розарієм,
ми з радістю, по можливості, будемо на них відповідати.