Чому св. Клару часто зображають з Монстранцією?
«Роздумуй, споглядай і прагни наслідувати Христа.
Якщо з Ним будеш страждати, з Ним будеш царювати.
Якщо з Ним помреш на хресті скорботи,
з Ним увійдеш до небесних осель у славі святих,
і ім’я твоє буде записане в Книзі Життя
і будеш прославлений між людьми»
св. Клара
11 серпня у літургійному календарі Церкви є спомин св. Клари, а у Францисканських орденах – це свято, клариски відзначають урочистість.
Ще св. Клару називають Жінкою Євхаристії…
Це епізод з життєпису святої Клари з Ассізі, який вплинув на іконографію святої.
Легенда про св. Клару – бр. Тома з Челано
бр. Тома з Челано (нар. 1200 – помер між 1260-1270 р.р.) – італійський середньовічний письменник, францисканець, священик, біограф св. Франциска з Ассізі, без сумніву, особисто був з ним знайомий.
У 1221р. був місіонером у Німеччині, повернувся до Італії, де його вибрали Духовним отцем Кларисок у Тальякоццо (Tagliacozzo).
Молитва св. Клари рятує монастир від сарацинів
«У цьому місяці належить сказати про надзвичайні наслідки її молитви які з одного боку є правдиві, а з другого гідні пошани.
Коли за панування цісаря Фрідріха Церква терпіла бурю нещасть у різних частинах світу Сполетанська долина частіше від інших околиць «пила з келиху гніву» (пор. Одкр. 14,10). За цісарським наказом там розміщувались війська і зграї сарацинських лучників, люті, як оси! Вони були туди послані, щоб спустошувати замки й облягати міста.
Одного разу, під час ворожого нападу на Ассізі, міста обдарованого Господньою благодаттю, коли військо наближалося до його воріт, сарацини, плем’я найгіршого роду, спрагле християнської крові та здатне на будь-яке вбивство, навіть найнелюдськіше, вторглися в околиці Святого Даміана і проникли на територію, прилеглу до монастиря, і навіть увірвалися у внутрішній двір монахинь!
Серця Убогих Пань стиснулись від страху, вони кричали від переляку і свої прохання звертали до своєї матусі. А вона, з безстрашним серцем, казала, щоб її провадили до брами, хоч була хвора, і поставили її перед ворогами, вона тримала перед собою скриньку в оправі зі слонової кістки, у якій з великою побожністю зберігалось Тіло Найсвятішого зі святих.
Припадаючи в молитві до Господа, вона зі сльозами зверталась до свого Христа: «Ось, Господи мій, чи хочеш Ти віддати язичникам беззахисних слугинь Твоїх, яких я вигодувала Твоєю любов’ю? Господи, я благаю Тебе, захисти тих Твоїх рабинь, яких я зараз не можу врятувати сама».
Відразу з того ковчега благодаті до її вух долинув голос ніби маленького хлопчика: «Я завжди буду тебе берегти!».
«Мій Господи, захисти також, коли Твоя ласка, це місто, яке підтримує нас завдяки Твоїй любові».
А Христос до неї: «Місто зазнає шкоди, але Моєю благодаттю буде врятоване».
Одразу діва Клара піднімає своє мокре від сліз обличчя і підбадьорює заплаканих сестер: «Дочки, я запевняю вас, що ви не зазнаєте ніякого зла, тільки довіряйте Господу!»
Зволікання не було: нападники відразу втратили мужність і з великим поспіхом перестрибнули через мури, через які вони увійшли, відкинуті назад силою молитви Клари. А вона негайно суворо наказала тим сестрам, які почули голос, про який було вище згадано: «Найдорожчі мої дочки, всіляко стережіться, щоб ви нікому не розповідали про цей голос, поки я жива»»
Саме тому ще Святу часто називають жінкою Євхаристії.
Сила молитви св. Клари полягала у щирій любові до Господа і вірі у Його Любов…
Усе життя св. Клари – це життя, віддане Господу на сто відсотків. Таким життям можна захоплюватись,
а можна і наслідувати. Ми теж можемо молитись з вірою і щиро, як св. Кларa!
Кожен день ми маємо Живого Бога у Пресвятих Дарах,
а Він завжди приходить на допомогу тим, хто Його просить!
Він хоче і може дати нам Мир!
Тому під час кожного виставлення Пресвятих Дарів, каже:
«Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!
Я даю вам не так, як дає світ.
Серце ваше нехай не тривожиться,
ані не лякається!»
(Йо. 14,27)