Пасхальне Тридення у храмі святого Антонія з Падуї, як і в інших римо-католицьких храмах, розпочалося Месою Страсного Четверга. Літургія цього дня присвячена спогаду про Таємну Вечерю, під час якої Христос омив ноги Своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії. Також цей день вважається встановленням Таїнства Священства.

 

Тож перед початком Літургії, насамперед, діти, а опісля і старші парафіяни храму святого Антонія подякували отцям-францисканцям за ревне служіння та духовний провід.

На початку Меси востаннє задзвонили храмові дзвони та вівтарні дзвіночки. До Великодньої Ночі, часу Христового Воскресіння, їх замінив глухий звук дерев’яного калатала. Також присутні на Літургії не почули й органа. Замість нього звучав спів без супроводу будь-яких інструментів.

«Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» По вечері так само ж і чашу, говорячи: «Оця чаша – Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається» (Лк. 22. 19-20), – такими словами Ісуса, промовленими до учнів під час Таємної Вечері, розпочав проповідь настоятель храму святого Антонія з Падуї о. Владислав Лізун. – Сьогодні ми прийшли до цього вечерника, яким є костел святого Антонія, щоб подякувати Богові, Ісусові Христові за встановлення Таїнства Євхаристії і Таїнства Священства. Перед тим, як іти на муку Ісус зібрав Своїх учнів, щоб згідно з традицією ізраїльського народу, відсвяткувати Пасху – визволення з єгипетської неволі. Саме тоді, під час останньої зустрічі зі Своїми учнями, з великої любові до людини Він встановив Таїнство Євхаристії і Таїнство Священства.

Замість того, щоб ми служили Богові, Бог прийшов служити нам! Красномовним свідченням цього є описане в Євангелії омивання ніг учням. Саме тому кожен християнин, тобто кожен із нас, в цьому Році Божого Милосердя, дивлячись на Ісуса повинен служити собі навзаєм, а також тим, хто не приймає цього служіння. Таким людям можемо допомагати через найдосконалішу жертву Ісуса Христа, якою є Найсвятіша Євхаристія».

Своєю чергою о. Станіслав Кава наголосив на великій цінності Пресвятої Євхаристії, що є безмірним Таїнством любові, в якій Ісус приніс Самого Себе: «У цьому предивному таїнстві об’являється найбільша любов, яка спонукає віддати Своє життя за інших. Євангеліє сьогоднішнього дня розпочинається словами, що Христос полюбив нас до кінця. Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила Його година переходу з цього світу до Отця, полюбив Своїх учнів до кінця. Вираз «до кінця» дослівно означає «до осягнення досконалості».

Сьогодні євангелист описує дуже глибокі тайни: Христос знімає одяг, підперезується рушником і починає вмивати Своїм учням ноги. Іван наче коментує слова, сказані перед цим. Христос полюбив людину аж до кінця: від голови до ніг; від того, що найвище і шляхетне до того, що брудне і не чисте. Цей жест, що занепокоїв Петра, є не лише виявом смирення, яке ми повинні наслідувати, а, насамперед – об’явленням Божого приниження до нас. У Христі Бог обнажив Самого Себе і прийняв постать слуги, аж до останнього приниження на хресті, щоб відчинити людству двері до глибин Божого життя. Споживаючи Євхаристію, кров Ісуса, Його тіло, ми проголошуємо, що не хочемо мати ні з ким таких відносин, як з нашим Спасителем.

В Євангелії від Івана немає слів консекрації, їх заміняє жест Ісуса обмивання ніг. Те, що у Матея, Марка і Луки звучить: «Беріть і їжте – це Є тіло Моє. Беріть і пийте – це Є кров Моя!», у Івана замінено на обмивання ніг. Споживаючи тіло Христа, Церква дедалі більше стає Його тілом. Споживаючи тіло Господа, ми з більшою любов’ю ставимося до брата, сестри, котрі живуть поруч.

Коли впокорюєшся перед ближнім аби служити йому з любов’ю, справді живеш Євхаристією, бо віддаєш самого себе. Тоді насправді береш участь у священстві Ісуса, бо віддаєш себе в дар!».

По закінченню Літургії Пресвяті Дари, на знак ув’язнення Ісуса, що відбулося саме у Страсний Четвер, було перенесено до темниці. Дарохранительниця – місце постійної присутності Христа у храмі – залишилася відчиненою та порожньою…

З вівтаря, який слугує символом Самого Христа, було знято вівтарні покриви. Зняття вівтарних покривів відбувається на спомин про Ісусове ув’язнення та знущання воїнів, котрі глузуючи, зривали із Нього одежу.

Опісля всі охочі змогли взяти участь в Адорації біля темниці та розважити над Господніми Страстями.

 

Більше фото із події дивіться у розділі “Галерея”