У світлі Стрітення Господнього

2 лютого в костелі святого Антонія, як і у всіх католицьких храмах латинського обряду, вшанували свято Стрітення Господнього. Вечірнє богослужіння українською мовою відслужили о. Петро Франків та о. Олександр Литвинюк.

p1120612

Перед початком богослужіння о. Петро освятив стрітенські свічки, принесені парафіянами, котрі подібно до праведного Симеона та пророчиці Анни прийшли до святині, щоб зустрітися з Господом.

А у своїй проповіді наголосив на важливості стрітенського світла в наших серцях: «Марія приносить Ісуса до храму. Так само вона хоче принести Ісуса до наших сердець і до нашого життя. Бо як каже святий апостол Павло: «ми є храмом Живого Бога». Марія хоче, щоб ми, приймаючи Ісуса, палали світлом про яке говорить Симеон. Часто гріх, який можемо пускати в наше життя гасить це світло віри, надії та любові. А Марія та Бог хочуть його запалити».

p1120618

Також о. Петро закликав усіх, подібно до праведного Симеона, бути вірними Господу: «Сьогодні Бог хоче аби ми зустріли на нашому життєвому шляху Симеона. Щоб навчилися від нього, як маємо прожити своє життя. Це не означає, що ми весь час повинні перебувати у храмі, оскільки маємо щоденні обов’язки… Але Симеон вчить нас: ми тоді зможемо бути близько Бога і Бог буде близько нас, коли будемо вірні Йому у щоденному житті. Це велике зусилля і праця над собою. Скільки, власне, Симеонові потрібно було часу, щоб дочекатись моменту зустрічі з Ісусом?!. Але він очікував, залишаючись вірним обіцянці, яку дав йому Бог.

Ми живемо у світі, який не вміє очікувати. Часто й самі не вміємо цього робити. Коли нам щось не вдається або не оправдовує наших очікувань, ми знеохочуємося. Нам хочеться аби все вирішувалося миттєво. Однак Симеон показує нам, що для деякий важливих Божих справ потрібно чимало часу, потрібно вміти очікувати і залишатись вірним тому, до чого кличе нас Бог… Він хоче бути поруч з нами у всі моменти нашого життя, а особливо тоді, коли нам важко. Бог хоче наповнювати нас тією силою і міццю, яких потребуємо».

p1120620

А звертаючись до постаті пророчиці Анни, заохотив до прагнення Божої благодаті: «Пророчиця Анна, котра зустріла при храмі Святе Сімейство також переживає не легкі моменти у своєму житті. Оскільки реальність вдів у Старому Заповіті була дуже складною. Незважаючи на це, вона не знеохочується, не впадає у відчай, а приходить до Господа і перебуває близько Господа. І Господь дає їй силу, щоб вона могла здолати всі труднощі та випробування.

Слово Анна означає «благодать». Анна хотіла бути з Богом тому, що була наповнена благодаттю Божою. Тому Бог обдарував її даром вміння бачити Його присутність. Ми також дуже потребуємо цієї благодаті. І Бог дає нам цю благодать, дає нам Самого Себе, дає Дари, яких потребуємо. Особливо, коли приймаємо Святе Причастя. До нас приходить Живий Бог! Це Скарб над скарбами.

Цю благодать також отримуємо через Таїнство сповіді, коли читаємо Слово Боже і роздумуємо, коли молимося, коли чинимо справи милосердя, бо тільки тоді, коли ділимося, отримуємо від Бога більше».

p1120621

«Нехай це світло запалених свічок нагадує нам про те, що Бог хоче запалити світло і в наших серцях. Використовуймо їх з вірою та молитвою до Господа. Лише так зможемо перемінювати цей світ, наше життя і наші сім’ї. Тому нехай Бог благословить і це світло Божої любові увійде в наше життя», – додав на закінчення о. Петро Франків.

Опісля богослужіння, як і кожного вівторка, відбулася Літанія до Святого Антонія з Падуї та вшанування реліквій Святого.