Сорокового дня по Своїм Воскресінні Христос вивів учнів «аж до Витанії і, знявши руки Свої, благословив їх. І сталось, як благословив їх, відступив від них і вознісся на небо. А вони поклонились Йому і повернулись до Єрусалиму з великою радістю» (Лука 24. 50-52).

5 травня у храмі святого Антонія з Падуї, як і у всій римо-католицькій церкві, відзначили урочистість Вознесіння Господнього.

На початку вечірньої Літургії українською мовою о. Христофор Пельц нагадав усім присутнім, що хоч Христос і вознісся на небо, проте все одно повсякчас залишається з нами: у Службі Божій, Пресвятій Євхаристії, Святому Письмі.

Якщо перший відхід Ісуса, через смерть, – як сказав о. Христофор, – наповнив учнів смутком, то цей другий, через вознесіння, перемінив їхній смуток у радість. Адже апостоли почали більше розуміти сенс Ісусового перебування на землі та Його смерті. Ісус запевнив апостолів у тому, що перебуватиме з ними по всі дні, аж до кінця віку. Окрім того, через десять днів після Свого вознесіння, Христос пообіцяв дати їм другого Утішителя, Святого Духа, Котрий допомагатиме їм у проповідуванні Слова Божого та обдаровуватиме Своїми Дарами..

«У Євангелії від Івана читаємо, що ніхто не зійшов з неба і не піднявся у небо, окрім Людського Сина. Він прийшов до нас аби спасти і піднявся на небо, щоб тим самим вивищити нашу людську природу до великої гідності Божої. Ісус зробив свого роду обмін: Бог прийняв нашу людську подобу, щоб наділити нас Божественною природою», – наголосив о. Христофор Пельц.

Ангели, котрі разом з апостолами спостерігали за вознесінням, сповістили про ще одне пришестя Христа: «А коли вони пильно дивились в небо, як Він віддалявся, то два мужі в білій одежі ось стали при них та й сказали: «Галилейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь в небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо» (Діяння 1. 10,11).

Подібно до апостолів, Святий Дух потішає сьогодні і кожного з нас. Аби ми змогли дочекатись другого Христового приходу.