Оплаткова зустріч Троянд Живого Розарію у санктуарії св. Антонія вже у новому 2024

«У мені перебувайте – а я у вас!
Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести,
якщо не перебуватиме вона на виноградині,
ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені.
Я виноградина, ви – гілки.
Хто перебуває в мені, а я в ньому, –
той плід приносить щедро.
Без мене ж ви нічого чинити не можете»
Йо. 15, 4-5

На оплатковій зустрічі, яка відбулась 7 січня, у першу неділю 2024 року, зібрались представники усіх Живих Розаріїв нашої парафії. Ми мали змогу поділитись теплом, яким наповнило нас це свято. Свято Різдва дуже сімейне і тепле, адже народжується Бог, приходить на світ нове життя. Бог дає нам себе пізнати і полюбити у новонародженому Дитятку, ділиться з нами Любов’ю, хоче народитись у наших серцях.

На зустрічі ми спілкувались, ділились оплатком. Як приємно і затишно за тістечком і кавою просто поговорити, заспівати разом колядок.

На початку о. Станіслав Пенкаля OFM Conv поблагословив оплатки і побажав усім присутнім Миру, який наповнює серця і який не може забрати жодна сирена. Бог, Еммануїл, народився і Є З НАМИ!

Оплаткова зустріч – це ще одне свідоцтво єдності. Адже усіх учасників Живого Розарію об’єднує спільна щоденна молитва у намірах Святішого Отця. Кожний день ми присвячуємо час на молитву однієї визначеної Таємниці Розарію. Це не займає багато часу, але кожний з нас розуміє, яка важлива ця молитва і що це теж служіння на благо Церкви. Це служіння, можливо, не помітне для усіх на щодень, але ми знаємо, що навіть ця найменша і найкоротша молитва має силу перемінити нас, а згодом і світ, якщо ми молимось щирим серцем з довірою і любов’ю до Господа! Молитва Розарієм сповнює наші серця миром, а потім ми несемо його далі, навіть, якщо оточення не сприяє цьому.

А все це тому, що Розарій є молитвою прослави Марії, яка є для нас Посередницею благодатей і Царицею Миру. Святий Ансельм стверджував:

“Якщо той, хто молиться, не заслуговує на те, щоб бути вислуханим,
то завдяки заслугам Марії, Якій він довірився, буде почутий”.

Це очевидно, що такі зустрічі є справжнім доказом, що Церква – це не храм і не будівля, це живі люди, це спільнота людей, яка творить Церкву.