Що є початком Святої Меси?
«Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити.
Якби хто за любов віддав скарби свого дому,
зазнав би лиш погорди великої!»
П. п. 8, 7
Ми прийшли на Святу Месу, яка розпочинається співом на вхід священика. Потім священик говорить перші слова Літургійної молитви: «В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа». Ми хрестимось і відповідаємо «Амінь». Так, Свята Меса – це МОЛИТВА. Кожну молитву ми починаємо знаменням хреста, а отже логічно вважати, що таким має бути початок Літургії.
Є одне але, Свята Меса – це не просто молитва. Це молитва і жертва самого Бога, яку Він здійснює для нас і за нас. Чому так робить Всемогутній Бог, віддає Свого Єдинородного Сина у жертву, щоб відкупити людей, дати їм надію на вічне життя?
Відповідь на ці запитання може дати наше серце, лише воно може зрозуміти і відкрити таємницю Євхаристії…
… Усе, що зробив Бог для людини і її спасіння, відбувається під знаком Його ЛЮБОВІ.
ЛЮБОВ Бога несамовита і незаперечна, тільки ЛЮБОВ керує Богом, коли Він щось робить для нас.
ЛЮБОВ була «рушійною силою», коли Він створив ЛЮДИНУ.
ЛЮБОВ була причиною, яка спонукала дати нам Свого Сина Єдинородного.
ЛЮБОВ народила Слово Бога у маленькому немовляті, Його Сині.
ЛЮБОВ Бога до людей, які не мали надії на спасіння, спонукала Божого Сина прийняти ганебну нелюдську смерть на хресті.
ЛЮБОВ воскресила Його даючи усім нам надію на спасіння.
ЛЮБОВ дає нам можливість на Євхаристії єднатись з нашим Спасителем, який дає у жертві Своє Тіло у Кров у Хлібі і Вині.
Є один виразний, але, може, не для кожного помітний жест священика, який він виконує перед першими словами початку Меси!
ПОЦІЛУНОК, саме він є початком Євхаристії!
Коли мама чи батько проявляє найбільше своє замилування дитиною, вони мимоволі притуляють і цілують її. Прийшовши до когось у гості або просто зустрічаючи давніх знайомих, ми вітаємось. Якщо це наші рідні або близькі знайомі, то обнімаємо і цілуємо їх.
На Святу Месу ми приходимо в гості до нашого Творця! Чи зауважували ви, що священик цілує вівтар на початку Літургії, а потім на закінчення?…
Вівтар є місцем складання жертви. Ісус просив нас про здійснення Таїнства Євхаристії: «Чиніть це на мій спомин» (Лк. 22, 19)
Вівтар Це місце, на якому за хвилину, на слова священика Хліб і Вино переісточаться у Тіло і Кров Спасителя. Вівтар є місцем дійсної присутності Христа, a тому найважливішим місцем святині, особливо під час звершення Святої Меси.
Священик цілує вівтар і від нашого імені також.
***
Святу Месу ще називають Святою Учтою, тому для нас християн кожна Свята Меса – це радісна зустріч з Живим Богом. Це своєрідне весілля, на якому є Наречений і Наречена. Наречений – Ісус, жертовний Агнець, Наречена – Ми, Його Церква. Церква святих, які прагнуть очиститись від бруду гріха, який панує у світі, тому Господь хоче дати їм найпрекрасніші шати, які у Нього є, щоб вони були достойними брати участь у такій Учті.
Тож будьмо чистими і гідними участі у цій Учті, щоб ми могли поцілувати вівтар разом зі Священиком на початку і на завершення Святої Меси.
«„Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!
Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому,
бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!“
І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий віссон,
бо віссон* — то праведність святих.»
Од. 19, 6-8
*Віссон – надзвичайно тонка тканина, біла, рідше золотиста. Дорогоцінна тканина з давніх часів, яку вживали для одягу первосвящеників, царів, фараонів, центуріонів і патриціїв, у неї загортали мумії фараонів. Неодноразово згадується в історичних джерелах, у Святому Письмі. Єгиптяни, іудеї, римляни, візантійці носили віссон: така популярність пояснювалася високою якістю цієї матерії, її легкістю, тонкими волокнами і міцністю. Наприклад, пару рукавичок з віссона можна скласти в шкаралупу волоського горіха.