12 жовтня у Рудках відбувся черговий з’їзд Троянд Живого Розарію. Представники наших парафіяльних спільноти Живого Розарію, а є їх чотири, вирушили на зустріч.

Початком нашої зустрічі була традиційна Розарійна процесія з Пресвятими Дарами. Ісус у Пресвятих дарах супроводжував нас від вівтаря до вівтаря у молитві Розарієм, який переплітався співом мaрійних і євхаристійних пісень. Все традиційно, але відчувалось як продумана кожна деталь на прикрашених вівтарях біля яких ми розважали Радісні Таємниці Святого Розарію. Господарі санктуарію в Рудках вклали у проведення свята багато праці і любові. Велику участь і підготовці також брали семінаристи нашої Духовної семінарії.

Після процесії ми почули змістовну і цікаву конференцію Духовного отця Римо-католицької семінарії о. Антонія Вєха. Усі ми учасники Живого Розарію молимось Розарієм щодня. Свою доповідь отець розпочав із питання: ЧИМ Є ДЛЯ МЕНЕ РОЗАРІЙ?… Далі о. Антоній пригадав ім’я Себастьяна Пельчара, життя і діяльність якого тісно пов’язане з цим санктуарієм. З розповіді о. Антонія ми дізнались про коронацію образу Матері Божої Рудецької єпископом Пельчаром, якій передувалo цілонічне чування і молитва Розарієм.

О. Антоній розповів нам як ставився до Розарію св. Себастьян Пельчар. Він говорив, що молитись Розарієм – це перед усім проявляти велику пошану до Марії, до Її імені, бо після Ісуса не має більшого імені, яке би ми могли повторювати і до якого звертатись.

Після конференції була Святи Меса, яку очолив Архієпископ Мечислав Мокшицький. насамкінець посвята Архієпископом пам’ятної таблиці о. каноніку Герарду Лірику. Цей священик теж багато працював у парафії в Рудках, особливо сприяв створенню Розарієвих груп, яких було тут порад 30.

Потім семінаристи з Римо-католицької семінарії влаштували нам справжнє свято. Вони підготували концерт ансамблю, який створили самі студенти семінарії. Семінаристи представили усіх своїх студентів, розповіли про себе і кожний учасник з’їзду отримав листок з ім’ям одного із семінаристів, за якого буде молитись.

А на святковій агапі, де парафіяни частували нас борщем, бігосом і солодощами, ми могли ближче познайомитись, зробити спільне фото.

Сповнені вражень ми повертались до дому, але питання звучало…

ЧОМУ Я МОЛЮСЬ РОЗАРІЄМ? ЧИМ Є ДЛЯ МЕНЕ РОЗАРІЙ?