Відвідини св. Єлисавети – це одна із таємниць Святого Розарію, a 31 травня Церква звертає нашу увагу на цю подію з життя Марії. Цікаво, що це свято походить з традицій Сходу, але спочатку впровадив його у Францисканському ордені св. Бонавентура вже у 1263 р.. Папа Боніфацій ІХ поширив це свято на всю Церкву у 1389 р., щоб за заступництвом Марії випросити ласку єдності у Церкві Христовій, яка потерпала від розламів. І лише у 1441 р. собор в Базелі затвердив це свято остаточно.

Чому зустріч цих святих жінок є така важлива для нас, християн?

Відповідь на це запитання можна знайти, медитуючи над Святим Письмом:

«Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: „Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”» (Лк. 1, 39-45).

Св. Єлисавета – Святий Дух – Слово Боже

Св. Єлисавета – мати св. Йоaна Хрестителя, про якого Ісус сказав: «Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім – більший від нього» (Лк. 7,28). Марія ж – Мати Ісуса. Св. Йоaн був «посланцем», який готував Ісусові дорогу (пор. Лк 7,27; Мт. 3,1), більше ніж пророком,. Можна сказати, що він був «однодумцем» (Лк 7,26), натомість Ісус – Спаситель Світу і Син Живого Бога…

А тепер розміркуймо, що відбувається, коли Марія приходить до Єлисавети. Обидві жінки були вагітні. Марія несла до своєї родички втілене Боже Слово, Спасителя світу. Єлисавета вагітна тим, хто буде торувати дорогу Слову. Обидві жінки ще не знають, яка доля спіткає їх дітей, але вони наповнені радістю, яку несе в собі стан вагітної жінки, радістю майбутнього народження нового життя. Без сумніву ця зустріч св. Єлисавети і Марії виповнена присутністю Святого Духа. Обидві жінки, носили дітей, зачатих Святим Духом і переживають зустріч так само радісно, як і діти в їх лонах. А радість – це один із дев’яти плодів Святого Духа.

Св.Єлисавета серцем, без вагань, розпізнала в Марії Матір Бога. Не хто інший, як тільки Святий Дух, міг їй про це сказати. Йоан Хреститель розпізнає свого, ще не народженого Творця і Месію в лоні Марії, перебуваючи в лоні св. Єлисавети, бо «Дух, присутній у комусь, розпізнає Духа, присутнього у комусь іншому» (o. Andre Louf).

Одразу після того, як Єлисавета почула слова привітання Матері Творця, вона радісно вигукнула такі знаменні і так часто повторювані нами в молитві слова: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого» (Лк. 38, 42). Св. Єлисавета приймає Марію з радістю, а радість ця походить від Святого Духа, Духа, який все це вчинив, Духа, який все наповнює любов’ю. Єлисавета благословить Марію і радіє з нею. У цій радості немає ані тіні заздрості чи меншовартості! Можливо, Єлисавета своїми словами навіть додає певності Марії, що те, що відбулось у Назареті і те, про що там звіщав Ангел Господній, буде прийняте усіма, хто наповнений Святим Духом, а Божа обітниця неодмінно збудеться – на світ прийде Месія і Відкупитель.

Коли беремось за читання Святого Письма не забуваймо, що «Святий Дух присутній так само в тексті Святого Письма, як і в серці того, хто його читає». Але є одна умова: «Якщо читач буде старатись залишатись на рівні свого серця». Лише тоді щось може відбутись між словом і серцем читача, як стверджує монах трапіст o. Andre Louf. Як вагітна Марія навідує свою вагітну родичку, так слова Святого Письма, які ми читаємо сьогодні, є вагітні Духом. Вони завжди залишаються, бо були натхнені і дають натхнення тим, хто їх читає, бо хоче знайти в них істину. Так ми, читаючи Слова Євангелія і прикликаючи Святого Духа, зможемо розпізнати духовний сенс Слова, даного нам на сьогодні, і тоді Бог зможе промовляти до нас по-новому..

Отже, св. Єлисавета може бути для нас досконалим прикладом того, як радісно і з відкритим серцем приймати Боже Слово!

Привітання Марії наповнює Святим Духом Єлисавету, яка розпізнає в Ній Матір Бога! Радіє також і Йоан Хреститель в її лоні, бо відчуває присутність Спасителя… . Яка прекрасна зустріч і яке радісне величання Бога випливає з уст Марії, після того, як зустрілись ці дві Жінки і підтвердилось те, що обіцяв Марії Ангел під час Благовіщення. Святий Дух огортає Марію і виповнює Її серце так, що Вона виспівує гімн прослави Богу, Magnificat…

MAGNIFICAT як пісня хвали Богу
і бажання ділитись Радістю, бо походить від Бога

Сам текст гімну Марії знайдемо у Святому Письмі (Лк. 1, 46-55). Як мало у цьому тексті про саму Марію і як багато про те, що вчинив і вчинить Господь тим, хто його слухає. У словах цього гімну є тверде переконання, що Бог милосердний і завжди вірний своїй обітниці. Марія величає Господа за благодаті, які Він уділив не тільки Їй, але й кожному з нас. Радість Марії росте і шириться на весь світ, коли також і ми повторюємо слова гімну…

Прочитаймо його уважно у перекладi І. Хоменка, роздумуючи над кожним словом, адже і нам Господь вчинив великі речі…

Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

бо він зглянувся на покору слугині своєї;
ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я.

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Він виявив потугу рамена свого,
розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

наситив благами голодних,
багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого,
згадавши своє милосердя,

як обіцяв був батькам нашим – Авраамові
і його потомству повіки.

Спочатку це був тільки біблійний гімн Марії, а сьогодні слова Magnificat уся Церква повторює щодня в молитві Літургії Годин в час Вечірні, як подяку за те, що вчинив нам Господь за прожитий день. Слова Magnificat стали згодом основою багатьох музичних творів, наприклад, К. Монтеверді, О. ді Лассо, А. Вівальді, Й.С. Баха та ін. Так Magnificat став багатоголосним, радісним, тріумфальним твором.

***

Очевидно, що Святий Дух, який огортає Марію і св. Єлисавету, спричиняє розширення їх сердець, які прагнуть ділитись з іншими радістю, одержаною від Бога. Святий Дух – це дух Радості, а радість є одним із плодів Духа і є ніби ланцюжком, який єднає усі інші Його плоди (любов, мир, довготерпіння, доброту, милосердя, віру, лагідність і стриманість), бо без радості ми не можемо бути правдивими свідками Євангелія, не зможемо переказати, яке велике щастя пізнавати і приймати Бога своїм Отцем і яке велике щастя мати таку Матусю.

«Є на справді один лише спосіб отримати багато благодатей – давати все, що у вас є»
Монах картуз.

Так вчинила Марія кажучи «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1,38). І отримавши таку довіру у Бога не затримувала благодатей для себе, а поспішила на допомогу св. Єлисаветі. Марія дозволила діяти Святому Духові у своєму житті, вповні Йому довіряючи, тому Вона сповнена благодаті завжди і всюди, тому усі плоди Святого Духа весь час із Нею.

«(…) просiмо Святого Духа про ласку терплячості і готовності,
щоб охоче давати те, про що нас просять інші,
а також таку надприродну життєрадісність,
щоб вони були знаками Його присутності
і проявами Його царства у нас.
Нехай зродиться в нас джерело життя для усіх людей,
так само як в Марії, повній благодаті, нареченій Святого Духа»
(Монах картуз)