«Незліченні титули і звертання, які християнська побожність протягом віків обдарувала Діву Марію, яка є привілейованою і надійною дорогою до зустрічі з Ісусом Христом.
Також у наш час, який характеризується невизначеністю і розгубленням, люд Божий відчуває потребу побожного, сповненого любові і надії звертання до Неї»
(Лист Конгрегації Богослужіння і дисципліни Таїнств
до Головуючих Конференцій Єпископів у 2020 р.)

«Ким Ти є Непорочна?» так запитував св. Максиміліан Марія Кольбе. Знайти вiдповідь на це питання може нам допомогти Лоретанська Літанія. Цю літанiю називають також літанією до Пресвятої Діви Марії. На перший погляд ця молитва здається звичайним переліком титулів Марії, якими Її наділив Бог і Церква. Проте, ця проста і невибаглива молитва є не просто промовлянням багаточисельних імен, титулів і чеснот Марії… Повторюючи і розважаючи їслова молитви ми можемо, хоч частково, увійти в таємницю величі Марії і зрозуміти, чому так багато привілеїв дав Їй Всевишній…

І не дивно, що традиційно цей молебен є співаний, адже Лоретанська літанія – це пісня хвали нашій Матусі!

ЩО ТАКЕ ЛІТАНІЯ?

Літанія (лат. litania походить від гр. Λιτανεία – благання, від litē – прохання, молитва) – одна з форм молитви, яку використовують в літургії християнських церков, яка виражає благання чи прохання про допомогу Божих Осіб або святих. Може бути читана або співана. Характерною її рисою є те, що на заклик особи, яка провадить молитву учасники молитви відповідають однаковим благальним звертанням, наприклад, Kyrie eleison або «Господи помилуй», «Молись за нас».

Вже у XVI ст. існували молитви літанією і були вони численні… така форма молитви була доступна божому люду, але оскільки панувала неписьменність, народна творчість часто вносила у ці молитви шкідливі для вчення Церкви елементи, тому папа Клеменс VIII у 1601 році заборонив усі літанії крім Лоретанської і Літанії до Всіх Святих. Від 1631 р. було також заборонено вносити будь-які зміни у літаніях без згоди Апостольської Столиці.

Та згодом Католицька церква затвердила і наділили відпустами 8 літаній, які призначені для публічної молитви:

1.  Літанія до Пресвятого Імені Ісуса
2.  Літанія до Пресвятого Серця Ісуса
3.   Літанія до Найдорожчої Крові Господа нашого, Ісуса Христа
4.   Літанія до Ісуса Христа, Священика та Жертви
5.  Літанія до Пресвятих Дарів
6.  Літанія Лоретанська до Пресвятої Діви Марії
7.  Літанія до св. Йосифа
8.  Літанія до Всіх Святих.

ЛОРЕТАНСЬКИЙ САНКТУАРІЙ I НАЗАРЕТСЬКИЙ ДІМ, В ЯКОМУ НАРОДИЛАСЬ МАТІР БОЖА…

Місто Лорето знаходиться в центральній Італії кільканадцять кілометрів від узбережжя Адріатичного моря. У цьому місті є базиліка, з якою пов’язана легенда, яка розповідає, що у базиліці Santa Casa XV ст. знаходиться., так званий Святий Дім (італ. Santa Casa di Loreto). Згідно з переказами, у ХІІІ ст. ангели перенесли у Лорето Назаретський Дім, в якому народилась Матір Божа і у якому почула новину Благовіщення.

Як виявилось, це не був просто витвір людської фантазії. У ватиканських архівах знайдено документи, які підтверджують те, що будинок з Назарету був перевезений морським шляхом італійською родиною з прізвищем Анжелі (Angeli), що у перекладі з італійської означає – ангели! Таким чином вони хотіли вберегти будинок від знищення. Уся операція перевезення була дуже складною i трималась у секреті, з огляду на неспокійні часи і побоювання, що цінний багаж потрапить у небажані руки. Очевидним є те, що без допомоги Божого провидіння і ангелів ця операція не могла бути здійснена успішно… Будинок з Назарету перед тим, як потрапив у Лорето, знаходився у Хорватії, a лише чeрез три роки його старанно відновили, збираючи по частинах, у лавровому лісі, звідки походить назва Лорето.

Сьогодні немає сумнівів, що це дійсно той самий Святий Дім. У ХІХ ст. були проведені старанні наукові дослідження, які повністю підтвердили автентичність цєї безцінної пам’ятки. Святий Дім Матері Божої, був розміщений у Лоретанській базиліці, а у середині Святого Дому, над вівтарем, була встановлена фігура Лоретанської Матері Божої, яка представляє Марію з Дитятком Ісус на лівій руці.

Святий Йоан Павло II, відвідуючи Лоретанський санктуарій 15 серпня 1993 р., сказав: «Святий Дім в Лорето є «іконою», яка відображає не абстрактну правду, але подію, містеріум: втілення Слова. Коли переступаємо поріг коханої каплички завжди з глибоким схвилюванням читаємо слова, які розміщені над вівтарем: Hic verbum caro factum est – Тут Слово стало тілом», тому що усвідомлюємо собі, що в стінах цього будинку у визначений Богом час і у визначеному Богом просторі, відбулось прийняття Марією Святого Духа, і був це час Зачаття Божого Сина. Далі св. Йоан Павло ІІ каже, що «прекрасно це передають слова Апостола: «Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки» (Гал. 4, 4). Марія є жінкою і, якщо можна так сказати, фізичним і духовним простором, в якому здійснилось це втілення. І також Дім, у якому жила, є художнім втіленням цієї конкретної події». Беручи до уваги ці роздуми св. Йоана Павла ІІ про Святий Дім в Лорето, Літанія, яка взяла свій початок у Лорето, може бути потрактована як гімн прослави не тільки Марії, Матері Слова, але також і прослави Таємниці Втілення!

ЗВІДКИ НАЗВА ЛОРЕТАНСЬКА ЛІТАНІЯ ?

Лоретанський санктуарій є одним з найдавніших місць марійного культу i паломництвa, а серед з тих, хто відвідував цей санктуарій, було багато таких, які зазнавали чудес оздоровлення. Прочани охоче молились літанією, приходячи до санктуарію і саме тут ця молитва набула остаточної форми, звідси почала поширюватись у всій Церкві. Власне від назви міста Лорето за літанією закріпилось таке означення – Лоретанська.

Лоретанська літанія (лат. Litaniae Lauretanae) – католицька літанія на честь Матері Божої. Саме ж означення «Лоретанська Літанія» почали вживати частіше, починаючи від 1575 р., коли Костанцо Порта, францисканець, диригент хору в Лорето, написав найдавніше відоме на сьогодні музичне опрацювання 8-голосної літанії (Litaniae deiparae Virginis Mariae octo vocum).

ЧОМУ У ЛІТАНІЇ САМЕ СТІЛЬКИ ЗВЕРТАНЬ?

Хоч ця літанія до Богородиці була особливо пропагована в Лорето і назва її походить від цього міста, та народилась вона не тут… Джерела кажуть, що виникла вона вже в ХІІ ст. у Франції, але перша її версія нe збереглась. Серед багатьох зразків марійних літаній того часу закріпився саме той, який викориcтовували від першої половини XVI ст. в Лорето.

Вперше Лоретанська літанія з’явилась друком у Флоренції у 1572 р. і мала 43 звертання до Матері Божої. У 1631 р. було остаточно усталено кількість звертань, але з часом вони додавались або усувались, залежно від обставин і потреб.

На сьогодні звертань у цій літанії 54. Вони окреслюють і називають титули, якими наділена Марія Богом і Церквою, ким є для вірних, яке займає місце у Царстві небесному. Жодне звертання не є випадковим і кожне має свою історію і причину долучення до цього гімну на честь Марії. Ось деякі історичні дані про окремі звертання:

«Допомого християн» – приписують папі Пію V, у зв’язку з перемогою турків над Лепанто (1571).

«Царице, без гріха первородного зачата» – папі Пію ІХ, за день перед проголошенням догмату про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії (1854).

«Царице Святого Розарію» (1883), «Мати доброї поради» (1903) запровадив папа Леон ХІІІ, ревний цінитель Святого Розарію.

«Царице миру» – долучив папа Бенедикт XV (1917).

«Царице, на небо взята» – папа Пій ХІІ (1950) у зв’язку з проголошенням догмату про Небовзяття Пресвятої Діви Марії.

«Мати Церкви» – титул наданий Марії папою Павлом VI під час ІІ Ватиканського собору, а визнав право його долучення до літанії Йоан Павло ІІ (1980).

«Царице сім’ї» – папа Йоан Павло ІІ (1995).

«Мати Милосердя» (від 2014 р. це звертання використовувалось лише у польській версії літанії), «Мати надії», «Втіхо мігрантів» – папа Франциск (2020).

Крім того видано багато дозволів для окремих дієцезій або чернечих згромаджень. Так, наприклад, францискані отримали дозвіл молитись звертанням «Царице Серафимського ордену», кармелітанці – «Царице Святого Скапулярію», пауліни – «Царице пустельників».

СТРУКТУРА ЛОРЕТАНСЬКОЇ ЛІТАНІЇ

Лоретанська Літанія, має таку структуру. Після вступних благальних звертань до Святої Трійці, слідують короткі звертання-заклики до Матері Божої, в яких підкреслені Її особливі чесноти.

Kyrie eleison або Господи помилуй

Як уже було згадано починається літанія звертаннями „Kyrie Eleison, Chryste Eleison”, а також закликом до Пресвятої Трійці, тобто до самого Бога. Ісус заклав Церкву, яка є Його Містичним Тілом. Господь запросив людей співпрацювати з Його діяннями з допомогою Святого Духа. Марія і святі беруть участь у поєднанні Бога зі світом. Цей вступ належним чином скеровує нашу молитву. Пригадує нам, що наші молитви завжди скеровані до Бога і Його просимо про помилування.

Далі йде молитва до Марії, яка має інший характер ніж молитва до самого Бога. Бога просимо про помилування і вислухання, Марію ж про заступництво перед Обличчям Бога, Його справедливістю, про молитву за нас, тому впродовж усієї літанії ми повторюємо фразу: «молись за нас».

Літанія Лоретанська до Пресвятої Діви Марії має шість категорій звертань, які вказують, чому саме Богородиця відіграє таку роль у історії вибавлення.

1. «СВЯТА МАРІЄ», «СВЯТА БОГОРОДИЦЕ ДІВО», «СВЯТА ДІВО НАД ДІВАМИ»

Ці три звертання походять із стародавньої Літанії до Всіх Святих. Це – ніби представлення Марії і пригадування двох основних марійних догматів. Марія стала Божою Матір’ю і залишилась Непорочною Дівою, а Її дівоцтво означає те, що Вона віддалась Богу з любові і Її любов була чиста.

2. ТРИНАДЦЯТЬ ЗВЕРТАНЬ, ЯКІ ПРОСЛАВЛЯЮТЬ БОЖЕ МАТЕРИНСТВО МАРІЇ

Усі вони починаються зі звертання «Мати»

«Мати предивна» – вказує на Її винятковість, бо Марія є досконалим творінням Бога.

«Мати Божої благодаті» – сам Ангел визнає під час Благовіщення: «Радуйся Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою».

«Мати Христова», «Мати Творця», «Мати Спасителя» – ці звертання скеровують нас прямо до Ісуса, який є Месією і Спасителем, обіцяним Богом.

«Мати Милосердя… надії… Непорочна… Пречиста… невинна… незаймана… наймиліша… доброї поради…». Літанія використовує ці титули, щоб прославляти міць і одночасно делікатність Божого діяння в житті Марії. Ці звертання підкреслюють кришталеву чистоту Пресвятої Діви Марії, яка народила Божого Сина і тому може бути нашою порадницею.

«Мати Церкви» – стверджує тотожність між Церквою і Марією. Марія народила Спасителя, сьогодні Церква «народжує» Ісуса в серцях людей, тому Марія будучи Матір’ю Спасителя є матір’ю усіх вірних у Церкві

3. ШІСТЬ ЗВЕРТАНЬ, ЯКІ РОЗКРИВАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ТИТУЛУ «ДІВО НАД ДІВАМИ»

Йдеться тут про дівоцтво Марії, про Її чисту любов до Бога. Є «Дівою розсудливою», бо відповідає на любов Бога безмежною довірою, силою палкої жіночої любові, а ця любов є одночасно розсудливою і розумною. Є також «шанована, прославлена, ласкава, вірна» – ці звертання славлять дівочу любов Марії Нареченої. «Діво могутня» – оскільки, будучи приятелем Бога, можна випросити у Нього багато благодатей, то Марія, яка є не просто приятелем, а Його Матір’ю, може бути для нас могутньою помічницею.

4. ЗВЕРТАННЯ ЛІТАНІЇ ДО БОЖОЇ МАТЕРІ, ЯКІ МАЮТЬ БІБЛІЙНЕ КОРІННЯ

«Дзеркало справедливості» –у Старому Завіті справедливість є синонімом святості. У Лоретанській літанії це звертання вказує, що Марія є віддзеркаленням справедливості самого Бога.

«Престоле мудрості» – в лоні Марії був зачатий Ісус, втілена Мудрість Бога, тому Марія є престолом (лат. sedes – означає трон, помешкання) Божої мудрості.

«Амфоро духовна» – лат. vas – означає посуд, інструмент. Марія є духовним посудом, наповненим Святим Духом i „Амфорою славною”, «Амфорою величною побожності».

«Вежо Давида» – це звертання нагадує єврейське походження Марії. Цар Давид був для Ізраїля символом доброго володаря. Збудував у Єрусалимі фортецю з оборонними вежами. Літанія Лоретанська проводить паралель з цим фактом і вказує, що Марія є Вежею Давида, бо у Її житті виповнились пророцтва про прихід Месії, Нового Давида.

«Вежо зі слонової кості» – це означення скеровує нас до Пісні Пісень. Слонова кістка – це шляхетний матеріал, а вежа асоціюється з силою, обороною, будівлею, яка возвишається над поверхнею землі. Це вказує, що Марія є шляхетною оборонною «фортецею» проти підступів і нападів злого.

«Доме золотий» – це звертання асоціюється зі скромним, але дуже цінним домом у Назареті, де виховувався Божий Син.

«Ковчегу Завіту» – біблійна паралель, яка веде до скрині, в якій ізраїльтяни зберігали таблиці з заповідями. Був це символ Божої обітниці і Його присутності серед людей. Літанія вказує на Марію, як на «ковчег», бо Вона носила в собі Ісуса і тому є обітницею нашого спасіння.

«Брамо небесна» – титул вказує на небо, куди Марія була взята з душею і тілом, тому, завдяки ЇЇ молитвам, ми теж можемо туди потрапити.

«Зоре світанкова» – лат. stella matutina означало у давні часи Венеру (планету, яку можна спостерігати над горизонтом перед сходом сонця). Звертання вказує, що Марія, оскільки була Непoрочно Зачата, стала передвіщанням нашого майбутнього відкуплення.

5. РЯД ПОХВАЛЬНИХ ЗВЕРТАНЬ ДО МАРІЇ

«Трояндо духовна» – квіти є символом краси, життя, витонченості, чарівності. Цим титулом літанія звертає увагу на красу душі Марії, Її духовного життя.

«Зцілення хворих», «Притулку грішних», «Втіхо мігрантів», «Утіхо скорботних», «Допомого Вірних» i раніше «Причино нашої радості» показує Марію, як таку, яка випрошує нам у Бога окремі благодаті і є завжди з нами. Ці звертання нагадують нам про те, що Марія присутня у різних ситуаціях наших буднів: коли ми хворі, коли ми сумуємо, коли бракує віри, коли грішимо, але одночасно Марія є причиною нашої радості, бо маючи таку підтримку, ми завжди можемо бути певні, що впавши – піднімемось.

6. ЗВЕРТАННЯ, ЯКІ ПРОСЛАВЛЯЮТЬ ЦАРСЬКУ ГІДНІСТЬ МАРІЇ

Підкреслена Царська гідність Богородиці у літанії говорить про Її особливу участь у царюванні Ісуса. Марія є «Царицею Ангелів… Патріархів.. Пророків.. Апостолів… Мучеників… Сповідників… Дів… і всіх Святих», тому що випереджає їх усіх у любові і покірному служінні Богу і людям. Її молитва випрошує нам Мир, береже Сім’ї. А титул «Царице Святого Розарію» вказує на те, яке особливе місце у житті християн займає Розарій.

Закінчується Лоретанська літанія, як і всі інші літанії, потрійним звертанням до Ісуса Христа, до Божого Агнця, який бере гріхи світу…

Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас.
Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас.
Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас.

Це звертання нагадує нам початок літанії, коли ми звертались до Пресвятої Трійціi (Отче Небесний; Боже, Сину, Відкупителю світу; Духу Святий, Божe – помилуй нас!) i стає виразом нашої покори і визнання, що ми вибавленні ціною Дорогоцінної Крові, пролитої Божим Сином  на хресті… тільки тому, що Божий Син помер за нас, маємо відвагу просити про прощення, вислухання і помилування.

 ЛІТАНІЯ – ЦЕ МОЛИТВА, А МОЛИТВА – ЦЕ РОЗМОВА З БОГОМ

Св. Тереза з Лізьє сказалa, що будь-яка молитва є розмовою з Богом, «піднесенням серця, простим поглядом у Небо, вигуком вдячності і любові як у терпінні так і у рaдості». За способом молитись, можна умовно виокремити два види молитви: усну, яка є промовлянням визначених молитовних звертань, і розумову, як таку, яка відбувається на рівні нашого розуму і серця. Розумову молитву також називають споглядальнoю, яка може перерости у найвищий рівень молитви – контемпляційну.

Розумова молитва чи контемпляція великою мірою є слуханням і прийняттям Слова. Кожне звертання у літанії є промовлянням слів – титулів Марії, тому можна вважати її лише однією з усних молитов, але якщо промовляння титулів Марії буде супроводжуватись ще й розважанням прикмет Матінки Божої, то це перемінить нашу розмову з Богом і перенесе її у іншу площину, площину нашого серця, яке наблизить нас до Неї, нашої Матері, Діви, Цариці… Якщо будемо прагнути відчути слова, які повторюємо, серцем, розважати і заглиблюватись у їх суть. Це розважання прикмет Пречистої Діви у тиші свого серця, навчить нас як стати містиком і, без сумніву, кожний з нас може це осягнути!

***

Отець Небесний забрав Марію на небо з тілом і душею, таким чином прославивши Її на віки… то чи ж і ми не повинні Її прославляти? Що більше можна сказати про Марію і як Її прославити, як не проспівати на Її честь літанію, сплетену із чудесного вінка титулів…

А крім того, приходячи на травневі богослужіння, ми можемо не тільки віддати Марії наші клопоти і турботи, але й маємо нагоду проявити нашу любов до Неї.

Ще однією прекрасною складовою цієї молитви є те, що, співаючи літанію, ми вихваляємо Марію, перелічуючи Її чиселенні титули, однак вони скеровують нас до Бога, який «велике бо вчинив» своїй слугині, вибрав Її бути Матір’ю Спасителя, але також і Матір’ю кожного з нас…

Кожне звернення-титул Марії – це, ніби своєрідний комплімент
Матінці Божій, а насправді є хвалою Богу!!!

«Якщо віють вітри спокус,
якщо вдаряєшся об скелі труднощів,
дивись на зірку, клич Марію!»
св. Бернард

Текст Лоретанської Літанії можна знайти на нашій парафіяльній сторінці у розділі “Марійна духовність”, закладка “Молитви”