«Хто ж не чув про об’явлення Непорочної в Люрді,
про правдивість яких свідчать численні чудеса.
Як у різні епохи життя людства, так і в наш час, в 1858 р.,
Непoрочна простягнула руку до своїх дітей,
які помирали в прірві невіри і аморальності (….)
Дві речі вона радить нам усім.
Молитва, особливо Розарій, i покута – це прохання Непорочної до нас усіх»
св. Максиміліан Марія Кольбе

Мати Божа з Люрду – одне із численних імен наданих Марії, Матері Ісуса, впровадженe на спомин об’явлень в Люрді, які офіційно визнані Церквою за автентичні. Ми згадуємо про ці об’явлення 11 лютого. Цей день також названий Днeм хворих, а Люрд дотепер є місцем, де можна випросити ласки оздоровлення, обмившись водою з джерела…

Крім того об’явлення Матері Божої в Люрді можна вважати вагомим небесним доказом правдивості догмату Непорoчного Зачаття Преcвятої Діви Марії. Адже 25 березня 1858 р., під час одного з них, Прекрасна Пані, яка переказувала свої послання для людей через сільську дівчинку, Бернадетту Субіру, назвала себе: «Я – Непорочне Зачаття».

Taким чином Мати Божа в Люрді сама підтвердила догмат про Непорочне Зачаття, який був проголошений папою Пієм IX 8 грудня 1854, 4 роки перед об’явленнями в Люрді. На думку св. Максиміліана Марія Кольбе, об’явлення Матері Божої в Люрді були дуже важливими, бо вони сприяли поширенню відомостей про догмат Непорочного Зачаття по всьому світу.

Але що спільного між оздоровленням в люрдському джерелі і титулом Матері Божої – Непорочне Зачаття?

ОБ’ЯВЛЕННЯ В ЛЮРДІ

Об’явлення Матері Божої в Люрді, яких досвідчила 14-літня Бернадетта Субіру, розпочалися 11 лютого 1858 р. Загалом ці об’явлення тривали протягом півроку, до 16 липня 1858 року. Протягом цього часу Бернадетта досвідчила 18 об’явлень. Кожне з яких супроводжувала розарієва молитва дівчинки, під час якої Бернадеттa не раз впадала в молитовний екстаз.

Перше об’явлення, відбулось 11 лютого 1858 року недалеко від Люрду, в гроті Масабіель (Massabielle). Там, Бернадетта побачила Прекрасну Пані, яку описала так:

«Мала білу сукню, підв’язану голубою стрічкою, білу фату на голові і по золотистій троянді на кожній стопі. На передпліччі мала розарій. Була дуже гарна, найгaрніша з усіх жінок, яких я до того часу знала. Була дуже молода. Не була старша за мене.»

При першому ж об’явленні Прекраснa Пані жестом закликала дівчинку молитись розарієм. Ось як говорила про це це сама Бернадетта:

«Коли Її побачила, то протерла очі думаючи, що мені привиділось. Одразу віднайшла в кишені свій розарій. Хотіла перехреститись, але не змогла підняти руку, яка опускалась. Тільки тоді, коли Пані зробила хресний знак, тоді і я тремтячою рукою спробувала перехреститись і вдалось. Одночасно почала молитись розарієм. Пані також перебирала зернятка розарію, але не ворушила губами. Коли я закінчила молитись, видіння одразу зникло.»

Під час третього видіння (18 лютого) Пані сказала:

«Те, що я тобі маю повідомити, не потрібно записувати. Чи можеш зробити мені ласку і приходити сюди протягом 15 днів?»

З того часу при кожному обявленні Бернадетта тримала в руці запалену свічку і молилась розарієм. День за днем до гроту приходило все більше людей. Ніхто з них не бачив Прекрасної Пані, ані не чув розмови Бернадетти з Нею. Люди бачили лише дивну поведінку дівчинки і жести, які вона виконувала на прохання Пані.

Під час восьмого об’явлення (24 лютого) Прекрасна Пані вперше попросила покутувати в намірах навернення грішників:

«Сьогодні Пані вимовила нове слово: «Покута» і додала: «Моліться до Бога про навернення грішників». А я відповіла: «Так». Просила мене, щоб я на колінах увійшла до гроту і поцілувала землю на знак покути за грішників.»

Під час дев’ятого об’явлення (25 лютого) біля гроту утворилось джерело.

«Пані сказала напитись води з джерела. Оскільки я не бачила жодного джерела, звернула в напрямку річки Гав. Але Пані дала мені знак, що не там, і пальцем показала на джерело. Коли я підійшла ближче, то побачила лише невелику кількість болотистої води. Я простягнула руки, щоб зачерпнути, але мені не вдалось. Тож я почала відгортати землю в тому місці і лише після цього змогла зачерпнути трохи води. Три рази вилила воду, а за четвертим разом випила».

Згодом Прекрасна Пані просила, щоб біля гроту збудували каплицю і за кожним разом не переставала просити про молитву розарієм.

Після тринадцятого об’явлення (2 березня) Пані попросила, щоб священики приходили сюди з процесією. Після 4 березня Вона нічого більше не переказувала Бернадетті. Незважаючи на це, люди не переставали приходити до печери, повторювати покутні жести, молитись розарієм, пити воду з джерела. Тобто, виконували все, про що просила Прекрасна Пані, ще не знаючи Її імені! Масcабель стало місцем молитви.

Перша процесія, про яку просила Прекрасна Пані, відбулась 23 березня. Під час неї була встановлена у гроті гіпсова фігура Марії.

МАРІЯ В ЛЮРДІ СТВЕРДЖУЄ:
«Я – НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ»

Відбулось це під час шістнадцятого об’явлення. У Великий Четвер вранці Бернадетта відчула непоборне бажання піти до гроту, це був день свята Благовіщення Пресвятої Діви Марії (25 березня) – кульмінаційний момент об’явлень.

Уже о 5:00 Бернадетта з тіткою вирушила до Масабіель. Під час цього об’явлення дівчинка чотири рази запитувала Прекрасну Пані, як Її звати. Пані не відповідала на запитання Бернадетти, а лише усміхалась… І тільки за четвертим разом почула відповідь:

«Прекрасна Пані склала долоні на рівні грудей, звернула погляд до неба і сказала:
Que soy era Immaculada Councepciou (Я – Непорочне Зачаття)»

Бернадетта не розуміючи цих слів і повторюючи їх, щоб не забути, побігла передати таку довгоочікувану відповідь настоятелю храму. Священик Пейрамале був вражений. Прекрасна Пані, з якою спілкувалась Бернадетта, це ніхто інший як Марія, тільки Вона могла сказати про себе: «Я – Непорочне Зачаття»! Бернадетта, будучи простою сільською дівчиною не могла ані чути, ані знати про це офіційне навчання Церкви і проголошення догмату про Непорочне Зачаття Діви Марії, яке відбулось чотири роки тому.

БЕРНАДЕТТА СУБІРУ ТА ЇЇ ДОРОГА ДО СВЯТОСТІ

Бернадету, яку всі вважали наївною і простодушною, було піддано строгим і прискіпливим допитам посадовими особами Католицької Церкви, а також французького уряду. Та, незважаючи на серйозність ситуації, вона жодного разу не відступила від своїх слів у розповіді цієї історії. Лише у 1862 р. єпископ дієцезії Тарбу, Лоуренс, до якої належало містечко Люрд, оголосив декрет про достовірність цих об’явлень.

Вона була найстаршою донькою з дев’яти дітей у сім’ї бідного мельника Франциска Субіру і Луїзи Кастеро. Дівчинка була хворобливою, змалечку страждала через астму, а у віці 11 років пережила епідемію холери. Після визнання об’явлень в Люрді правдивими, Бернадетта захворіла на двостороннє запалення легенів, а як тільки одужала, постановила вступити до ордену і стати черницею. У 1866 році вона пішла у монастир Матері Божої у Невері (Nôtre Dame de Nevers), бо прагнула сховатись від цікавих очей. Завдяки посередництву єпископа Неверу, Теодора-Огюстена Форкада, на руки якого вона склала обітниці, вступила до монастиря сестер «від любові і християнського навчання», де виконувала обов’язки по догляду за хворими і служила в захристії, а також займалась рукоділлям. У монастирі вона провела решту свого життя, і таким чином їй вдалось уникнути зацікавлення її особою з приводу об’явлень, яких досвідчила. Бернадетта Субіру усім своїм життям прагнула виконувати прохання Прекрасної Пані, а можливостей для покути за грішників їй не бракувало. Бернадетта Субіру померла від туберкульозу 16 квітня, у віці 35 років.

Під час канонізаційного процесу (1919) було визнано, що тіло Бернадетти, незважаючи на те, що пройшло немало часу від її смерті, залишилось нетлінним. У 1925 р. папа Пій XI оголосив Марію-Бернадетту Субіру блаженною в присутності останнього з її братів, а у 1933 р. урочисто зачислив її в почет святих. В Літургії Церкви 16 квітня є спомин Марії-Бернадетти Субіру, діви і черниці.

Найважливішим є те, що, коли місто Люрд і ім’я Бернадетти було на вустах цілого світу, коли тисячні натовпи щоденно відвідували це святе місце, сама дівчина жила у монастирі і не давала жодних інтерв’ю, вважаючи, що її місія закінчилась, а розпочалась місія Матері Божої.

ЩО ПЕРЕКАЗУЄ НАМ МАТІР БОЖА З ЛЮРДУ?

А ось що переказує нам і про що нас просить Матір Божа, Непорочне Зачаття, з Люрду :

1.  Заклик до навернення і покути за гріхи: «Цілуй землю покутуючи за грішників. Покута, Покута, Покута!». Прохання чинити покуту за грішників.

2.  Прохання про молитву за грішників: «Молись про навернення грішників. Нехай прийдуть сюди в процесії і нехай збудують каплицю». Прохання побудувати каплицю, тобто запрошує на місце об’явлення Церкву з таїнствами Поєднання і Євхаристії, а також процесії, тобто спільної молитви.

3.  Обітниця щастя: «Не обіцяю тобі, що будеш щаслива на цьому світі, але у майбутньому», тобто порятунок у вічності.

4.  Прохання про спільну молитву Розарієм.

5.  Щоб оздоровитись, треба обмитись в джерелі. Перші свідки, які обмивались у джерелі не знали, що будуть оздоровлені і навіть цього не очікували. Вони приходили з єдиною метою – молитись і покутувати за гріхи, а наслідком їх щирої покути були чудесні оздоровлення.

Однак, чи сила оздоровлення у самій воді? Варто пригадати, що джерело з’явилось після прохання Прекрасної Пані про покуту: «Покута, покута, покута!». А вода, яку мала випити Бернадетта, була очищена лише за четвертим разом. Цікавим є також те, що Прекрасна Пані об’явила своє їм’я – «Я – Непорочне Зачаття» – теж за четвертим разом. Отже, Марія підказує, що треба бути витривалими і наполегливими у своїх намірах і постановах.

***

Найголовніше у люрдських об’явленнях це те, що Бернадетта почула під час них ім’я Матері Божої – «Я – Непорочне Зачаття», також заклик Марії «Покута, покута, покута!» і що на місці об’явлень з’явилось джерело з цілющою водою.

«Вода камінь точить», а маленьке джерельце пробиває собі дорогу силою води і стає великою рікою… Так само молитва і покута можуть стати тим джерелом, яке буде очищати наші душі і оздоровлювати тіла.

«Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете»
(Лк. 21,19)

ЗЦІЛЕННЯ ХВОРИХ, МОЛИСЬ ЗА НАС!

(Далі буде про те, що таке покута, яка має бути молитва і чому не всі оздоровлюються)