«Корисна праця завжди тиха і непомітна»
Лев Толстой
«Щасливі ті, що їх дорога бездоганна,
що ходять за Господнім законом.
Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують,
шукають його всім серцем.
Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять»
(Пс. 119, 1-3)
1 травня на наших землях є святом єднання трудящих і днем вільним від праці, а започатковане воно було у Європі від 1892 р. Встановленням у Церкві 1 травня спомину св. Йосифа Ремісника надало світському святу дня праці релігійного змісту.
Літургійний спомин св. Йосифа перший раз зустрічаємо у IV ст. в монастирі св. Сави в Єрусалимі. На заході культ цього святого був прийнятий лише після VIII ст. і був це повільний процес. A на початку XIX ст. головні настоятелі 43 орденів офіційно написали прохання про призначення нового свята, яке б стало святом Покровительства св. Йосифа над Католицькою Церквою. Спочатку це було свято, яке відзначали у третю неділю після Великодня, a тепер ця урочистість має визначений день – 19 березня, але назва його змінена, і називається воно тепер урочистість Св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії і Покровителя Церкви. Згодом вже у 1955 році Пій ХІІ впровадив ще одне свято св. Йосифа Ремісника, яке тепер є літургічним спомином.
Варто замислитись чому св. Йосифа називають ремісником і чому він є покровителем усіх працюючих? Чому саме цього мовчазного святого обрано покровителем багатьох країн, монаших орденів, які сподіваються на підтримку св. Йосифа? Чому Католицька Церква обрала власне його своїм опікуном і покровителем?
Чи може нас приклад цього Праведного з Назарету чогось навчити? Чи допоможе він нам у якійсь потребі? А може навіть здійснить для нас чудо?
Св. Йосиф є святим, якого не легко прийняти, оскільки впродовж свого життя він особисто не вчинив жодного чуда! Був чоловіком Марії і земним батьком Ісуса, все життя працював, щоб забезпечити утримання своєї родини, яку Йому довірив Бог. Зовні нічим не відрізнявся від інших побожних юдеїв – виконував те, що повинен був виконувати, підпорядковуючись Праву в буденному житті, щороку ходив на прощу до Єрусалиму на свято Пасхи… З Євангелія довідуємось про нього тільки те, що був праведний і що був теслею…
ЧИ ЗВИЧАЙНА ПРАЦЯ МОЖЕ НАС ОСВЯЧУВАТИ?
Праця у Святому Письмі стала обов’язковою для людини праведної. Бо праця є даром від Бога і для людей божих є благословенням. Бог створив людину «на свій образ; на Божий образ сотворив її» (Бут. 1, 27); тобто дав їй усе, що має Він: вільну волю, розум до пізнавання, уміння створювати нові речі, мислити, планувати, приймати рішення, здатність працювати… а праця власне і є привілеєм володарювання над рештою створінь.
Ось як Господь надає право людині панувати над усім, що Він створив: «І благословив їх Бог і сказав їм: Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі» (Бут. 1, 27-28). А згодом Господь довірив першим людям турбуватись про усе створене Ним: «Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його» (Бут. 2, 15).
Праця для людини перетворюється на тягар лише після первородного гріха і відтоді стає рутинним обов’язкoм, єдиною можливістю утримувати себе і вести гідне життя.
Святе Письмо багато говорить про працю, і про те, яка вона має бути. Добропорядність, а також потребу працювати підкреслює Когелет: «Ось що я визнаю за добре, за слушну річ для людини: їсти й пити та заживати собі добра з усієї праці, якою людина трудиться під сонцем за час свого життя, що Бог дає їй: така бо вже її доля» (Прип. 5, 17). Мудрість Божа говорить, що «кожна праця приносить користь; пуста балаканина – голод» (Прип. 14, 23), a будь-яка праця повинна бути виконана сумлінно, бо «Недбалий у своїй роботі – руїнника брат рідний» (Прип. 18, 9).
А у Новому Завіті св. Павло Апостол дає ради щодо тих, які не хочуть працювати: «Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть» (1 Сол. 3, 10), а також: «…наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили» (1 Сол. 3,12).
Переважно працюємо є не тільки, для того, щоб задовольнити свої потреби, але й тому, що турбуємось про наших близьких. Апостол Павло говорить про християнську етику праці: «А коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний» (1 Тим. 5,8). А крім того праця повинна бути справедливо винагороджена: «Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує» (Еф. 4, 28).
ЙОСИФ ТЕСЛЯ
Напевно, найважливішим завданням св. Йосифа було забезпечити сім’ю. Цей святий є біблійним прикладом людини, яка заробляє на життя працею своїх рук. У Євангелії читаємо, що Йосиф мав спеціальність теслі, звичайного на той час ремісника, того, хто вміє щось виготовити своїми руками…
Однак спеціальність теслі чи ремісника, мабуть, не була самою звичайною у ті часи, а потребувала спеціальних навиків і вмінь, щоб виконати роботу якісно. Такі робітники як теслі були основними працівниками у будівництві Господнього храму, а також палацу Давида. Книга Мудрості згадує про теслю, як про того, хто виготовляє речі щоденного вжитку. Може ця робота не була дуже цікавою і навіть досить монотонною, але тесля мав роботу завжди і міг прогодувати сім’ю, якщо не лінуючись вправно і старанно виконував свою роботу.
І от такому простому реміснику було довірено утримувати і виховувати, навчати Права Божого Сина, народженого в тілі. Напевно усі пам’ятаємо Євангеліє від Матея, як люди говорять про Ісуса: «Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія…» (Mт. 13,55). А у Євангелії від св. Марка люди навіть називають теслею самого Ісуса: «Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? Хіба ж він не тесля, син Марії…» (Мк. 6,3). З цього можна зробити висновок, що Йосиф, як люблячий батько, навчав свого ремесла і Сина, і вони разом працювали, чесно заробляючи собі на життя.
СВЯТИЙ ЙОСИФ, ОБДАРОВАНИЙ БОГОМ, МУЖ ПРАВЕДНИЙ
Св. Йосиф, який постійно перебував із Божим Сином також був наділений Божими дарами. Точно ми не знаємо, як саме працював св. Йосиф і чим конкретно займався, але без сумніву праця теслі вимагала у ті часи не тільки фізичної сили, але і великої витривалості і терплячості, щоб з дерева створити виріб, який буде служити до вжитку. Сьогодні для виконання такої праці було би залучено не одного робітника, а тоді св. Йосиф мав у своєму розпорядженні лише власні руки і прості тогочасні інструменти. Щоб заробляти і утримувати сім’ю ремеслом теслі, треба неодмінно мати відповідний дар вміння, який є одним із семи дарів Святого Духа.
Святий Дух, третя Особа Божа, присутній у житті Ісуса від самого початку. Перший раз дари Святого Духа перелічуються у пророчому передвіщенні народження Спасителя світу з Діви:
«І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього» (Іс. 11,1-2). Усі ці дари поєднані між собою, а як довідуємось із книги Мудрости: «Початок мудрости – боятися Господа..» (Сир. 1,14-20), а сама Мудрість є основою усяких умінь! «Перед усіма речами створено мудрість, і розважливий розум – від віку. Джерело мудрости – слово Боже у вишніх, а дороги її – заповіді відвічні» (Сир 1,4-5).
Святий Дух супроводжує втілення Слова у тілі Діви Марії, отіняє її, а Марія довірена Богом власне «мужу праведному» (Мк. 1, 19). А праведність – це не що інше, як життя згідно з Божими наказами, тобто послух Праву. Обручник Марії мав страх Божий, був мудрим, виконуючи свої ремісничі завдання, дбаючи про Дружину і виховуючи Сина.
На запитання, яким є чоловік праведний, може відповісти Старий Завіт. Але не вистачить часу перелічити усіх цитат зі Святого Письма про людей «праведних». Знаємо також текст восьми благословінь, які виголосив Ісус (див. Мт. 5,3-10). Та щоб усвідомити, яким був св. Йосиф, звернімо увагу під час читання Біблії на тих, яких Бог називає «праведними» і «благословенними», а будуть це власне риси св. Йосифа!
СВІДЧЕННЯ СВЯТИХ ПРО ТЕСЛЮ З НАЗАРЕТУ
ПРО ЩО МОЖНА ПРОСИТИ СВ. ЙОСИФА?
Св. Хосе Марія Ескріва де Балаґер часто роздумував над життям св. Йосифа і прийшов до висновку, що цей святий і його життя вчить нас, що «жодна людина не є відкинута від Бога. Усі ідуть за своїм власним покликанням – в житті, праці, у виконанні обов’язків свого стану, гpомадянських зобов’язань, у використанні прав – усі покликані до участі в небесному царстві. Цього власне вчить нас життя св. Йосифа, просте і звичайне, заповнене виконуванням тієї самої праці роками, впродовж по-людськи монотонних днів, які наступають один за одним». Саме таке просте і звичайне життя св. Йосифа було для св. Хосе Марія найважливішою причиною полюбити і віддавати йому виняткову честь.
Св. Йосиф може бути зразковим прикладом гідного проживання наших сірих буднів… від нього ми можемо навчитись бути такими, як був він: праведним, працьовитим, відданим Богу, якому безмежно довіряв, віддаючи Йому своє життя і довіреної йому Божої Родини.
Чи можемо просити св. Йосифа про добру роботу? Можна і так. Але краще просити у нього, щоб навчив нас працювати, як він! Якщо св. Йосиф випросить нам чесноту працьовитості, ласку працювати сумлінно і витривало, тоді наші сiрі будні і звична робота, яку виконуємо, щоб могти себе утримати, стане чудом, а може навіть шедевром Божої Любові…
Так, св. Йосиф може навчити нас, що не обов’язково чинити надзвичайні речі і чудеса. Він може бути прикладом повсякденної святості! Адже, щоб бути святим, як виявляється, вистачить виконувати Божі накази, тобто жити згідно з наукою Євангелія, а саме, Живим Словом Живого Бога: «Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!» (Лев. 19,2)… а отже, достатньо, щоб у монотонії щоденності ми витривало виконували довірені нам завдання і працювали у Божому страху, а також, керувались мудрістю Божого Слова, завіряючи усе Всемогутньому Господу.
Однак, ми можемо, і навіть повинні, просити св. Йосифа також і про надзвичайні речі!!!
Можливо не усім відома молитва за заступництвом св. Йосифа для виблагання швидкого порятунку, яка називається “телеграмою” до св. Йосифа. Варто спробувати!!!
Св. Тереза Авільська, якa є вчителем Церкви, дає таке свідоцтво свого життя:
«Це неймовірно, яких великих дарів уділив мені Бог за посередництвом цього благословенного Святого Йосифа, від яких небезпек, як тіла так і душі, мeне врятував. Тоді, як іншим святим, як мені здається, Господь дав благодать допомагати нам у якійсь одній потребі, то цей славний Святий – я пережила це сама – допомагає нам у всіх, і Господь прагне дати нам зрозуміти, що так, як Ісус був йому підпорядкований на землі, як батькові (оскільки він був опікуном Господа) і святий Йосиф міг Йому наказувати, так само і в небі Господь виконає те, що він просить.
Переконались у цьому – з власного досвіду – декілька інших людей, яким я радила завірити себе його заступництву, а ще багато таких, які, переконавшись у достовірності цієї правди, відновили молитовні практики пов’язані з ним».
Дуже щиру довіру до святого Йосифа має також Папа Франциск. Святіший Отець часто завіряє йому найбільш складні справи, кладучи свої нотатки під фігуркою, що зображує св. Йосифа, який спить. У Апостольському Листі «Patris Corde», в якому проголошено 2021 р. роком св. Йосифа, Обручника Марії, Папа признається, що останніх 40 років щодня повторює таку молитву:
«Славний Патріарху, св. Йосифе, котрий маєш силу чинити неможливі речі можливими, прийди мені на допомогу в цей час туги і тяжких хвилин. Візьми під свій захист дуже важливі і важкі ситуації, які я Тобі завіряю, щоб вони були щасливо вирішені.
Мій улюблений Батько, Тобі безмежно довіряю. Нехай не говорять, що я звертався до Тебе намарне, а оскільки з Ісусом і Марією Ти можеш усе, покажи мені, що Твоя доброта така ж велика, як і Твоя сила. Амінь.»
Також у цьому апостольському листі є про те, що у день 1 травня, св. Йосифа Ремісника, ми можемо отримати повний відпуст з нагоди проголошення 2021 р. роком св. Йосифа, при виконанні звичних умов. Про умови отримання такого відпусту ми вже писали у статті “Св. Йосиф, Обручник Пресвятої Діви Марії”, у ній можна пригадати собі ще раз про відпусти, які дозволяє отримати Апостольська пенітенціарія у Рік св. Йосифа.
І ЩЕ ОДНЕ ПИТАННЯ, на яке можна знайти відповідь вдивляючись у зразок життя св. Йосифа з Назарету….
Пpостий Тесля виховував Божого Сина…
Чи можна виховати святу дитину тільки прикладом свого власного життя?
***
Св. Йосиф, який був визначений земним батьком Божого Сина, не робив нічого надзвичайного у своєму житті, просто сумлінно виконував свої обов’язки. Тепер цей «простий» тесля, св. Йосиф – Покровитель Церкви!
Як бачимо, кожен день нашого життя, навіть найбільш монотонний і сірий, може стати не тільки барвистим і цікавим, але й цінним, якщо проживемо його разом з Богом і згідно з Його заповідями. Це видно на прикладі життя працьовитого і «праведного мужа», святого Йосипа.
Тому не потрібно чекaти чудес і якихось незвичайних подій у нашому житті, щоб воно стало яскравим. А тільки поглянути на нього «оком віри».
«О життя сіре і монотонне, скільки в тобі скарбів!
Жодна година не подібна до іншої, а отже, сірість і монотонія зникають, коли дивлюсь на все очима віри.
Благодать, яка є для мене у цій годині, не повториться у іншій.
Буде мені дана у іншій годині, але вже не та сама.
Час минає і ніколи не повертається.
Що має в собі, не зміниться ніколи, увіковічнює назавжди»
св. Фаустина (Щод. 62)